Координати: 49°17′36″ пн. ш. 26°50′16″ сх. д.

Понад 600 жителів.

Карта

8 км пішки від Правдівки через Жилинці - щоб побачити оте, що ви бачите трохи вище. 

Тому відразу до Романа Афтаназі.

Буйволівці а.к.а. Баволівці в письмових джерелах фігурують досить пізно, бо лише з XVIII ст. - тоді вони належали летичівському підкоморію Вінценту Гавронському. Пізніше, невідомо яким шляхом, село потрапило в руки Едварда Старжинського (народився після 1820 р.), сина Терези Сцибор-Мархоцької. Напевне, між Гавронськими і Старжинським були Раціборовські. А ще ж були Дверницькі. 

З трьох дочок Е.Старжинського до повноліття дожила лише середня - Антоніна (1854-1895), дружина Зигмунта Заремби. Але батько записав свої чималі маєтності (Буйволівці, Мукша Панівецька біля Кам'янця та кілька інших фільварків) її семи дітям, своїм онукам. Та всі чотири сини подружжя теж помирають дітьми - і маєток ділять між сестрами Болеславою (1878 -), Іреною (1885) і Ядвігою (1892). Куратором спадщини був Зигмунд Леснєвич - і саме він вирішив продати Буйволівці, аби родина розплатилася з боргами. Так село купив російський генерал Іванов. 

Двір у Буйволівцях звели на початку ХІХ ст. За місцевими переказами, його зводив той самий архітектор, який був автором палацу в Лісоводах. Будівля стоїть на пагорбі, тому - через перепад рельєфу - вона одноповерхова з боку під'їзду - і двоповерхова з боку каскаду ставків десь внизу. Обігрівали палац за допомогою пару, який йшов від п'єців. Кімнати з боку парку слугували помешканнями для прислуги, господарів та як гостьові кімнати. Біля портику знаходився великий, близький у плані до квадрату "хол" (бальна зала), аз боку саду там же - великий салон з паркетом у формі зірок, кришталевими люстрою та бра на стінах. З часів Старжинських тут стояли меблі у стилі Людовіка XVI. До великого примикав малий салон - паркет у формі кіл. Праворуч містився кабінет господаря (паркет простий). В одному з сусідніх приміщень Едвард Старжинський тримав свою колекцію упряжі, у кутовій кімнаті натомість зберігалася колекція годинників. Чимало було в палаці і порцеляни - берлінської, саської, китайської. Ліворуч від зали знаходилася їдальня. В більшості кімнат були досить стильні меблі. 

Ландшафтний парк спускався від палацу до ставка. 

Зараз в палаці школа - і на палац він мало схожий. Хоча про минуле споруди тут знають.