Тож у маєтку кульгавого пана, що жив тут із матір'ю (за іншою версією легенди, більш логічною, - кульгавої пані, звідси й назва поселення, Куява-кульгава), - санаторій. Тільки він у Соснівці й зберіг стару назву - "Куява" або "Куяви". Тільки не мрійте тут підлікуватись: це обласний дитячий психоневрологічний санаторій. Переважна більшість його мешканців - сироти (постійно тут мешкає 13 дітей станом на квітень-2009, влітку кількість дітей сягає 75). Ті, хто тут мешкає, по досягненню 18-річного віку відправляються на нові квартири: як правило, вони теж оточені старовинними графськими парками, як от обласна психушка в Скаржинцях. Сумно, але це реалії.

І Р.Афтаназі, і М.Урбанський мовчать про Куяву. Спочатку думала, що тому, що прізвище в пана, за якого тут було зведено в ІІ половині ХІХ ст. маєток, - Товкач. НЕ польське прізвище. Потім з'ясувалося, що Марія Товкач була заміжня з Олександром Гіжицьким, польським шляхтичем. Креси, виходить. Пан був-таки католиком: на парковому фасаді зберіглася ніша, де, за переказами, стояла статуя мадонни. Православні статуї не надто шанують.

Обласний реєстр навіть знає дату зведення палацу: 1887 рік.

 Санітарка, що водила мене маєтком, розповіла, що в середині 1980-х споруду було сильно перебудовано: її східна частина колись являла собою оранжерею, а зараз її замурували, змінили форму даху. І старий паркет вже не помітиш під ковроліном, і ліплення з стель збито: стелі тепер з токсичних плит з орнаментами. Шкода...

Маєток входить в число пам'яток архітектури обласного значення, але не дивлячись на це головний лікар санаторію Олена Левченко (вона головує тут вже четвертий десяток років) якось примудрилася приватизувати частину садиби під свої потреби. В неї вже там і хатка, і пасіка...

Парк навколо садиби - теж пам'ятка, але вже не архітектури, а природи. Площа парку - 27,7 га. Симпатичний. Тут не так давно було посаджено понад тисячу саджанців молодих дерев, тож він живе. І в ньому ще подекуди трапляються аксакали, що пам'ятають Товкача. Всілякі там модрини європейські і сосни Веймута.

Ну і як сюди добиратися: стара дорога з Кам'янця на Хмельницький (через Томашівку). Тинна буде вже позаду, а Ярмолинці - попереду. До Соснівки з траси - кілометри два, але в саме село нам не треба. Тільки-но ліворуч почнуться розвалини ферм, потрібно за вказівником звернути праворуч, на стару липову алею. Вона й виведе до колишнього маєтку.