Карта
Координати: 49°19′07″ пн. ш. 26°55′43″ сх. д.
Близько 900 жителів. Село відоме з XVIII ст. Назва - начебто від постійних скарг місцевих мешканців. На все. :о)
Ну от я і потрапила в Скаржинці.
Ні, ви не зрозуміли всіх прихованих змістів фрази - якщо лише ви не мешканець Хмельницької області.
Є власні назви, котрі швидко стають загальними - як то було з унітазом, ровером, ксероксом і памперсом. Скаржинці - саме той випадок. Буковинці прореагують на "Мусоргського, 2", львів'яни - на Кульпарківську. Це місця, відомі всім в області. Коли десь у соцмережах трапляється неадекватний персонаж, відразу цікавляться, як давно у Скаржинці/на Кульпарківську/Мусоргського, 2 провели інтернет. Коли хтось пропонує щось дивацьке, його питають, чи він, бува, не зі Мусоргського,2/Кульпарківської тощо. Бо там - дурки.
Про те, що обласний психо-неврологічний диспансер сусідує з дуже старовинним парком, я знала ще з 1990-х. Думала, від власне садиби ніц не лишилося - і помилялася. Садибний будинок Маровських (саме цьому роду Скаржинці належали з початку ХІХ ст.) зараз слугує сільрадою, поштою, бібліотекою, АТС і ФАП - за сумісництвом.
Не думайте, що якщо сільрада - то знайти її буде просто. Без допомоги місцевих не справитися - тому звертайтеся, бо дуже вже хитро і затишно Маровські вибудували собі помешкання. Орієнтиром буде власне центр - зі школою і церквою, що будується. Біля церкви якраз і доведеться звертати вглиб села, до ставків і залишків парку з екзотами (тут до цього часу росте понад 130 вікових дерев). Великий парк, спокійна оаза, з 1952 р. бачить не панів, а хворих ХОПЛ - обласної психлікарні. Останні роки тут ще й хоспіс для хворих на СНІД розташований. Невеселе місце.
В ставках колись за наказом Маровських розводили рибу, а на найбільшому плесі був острівець, засаджений фруктовими деревами.
Церква нова - з колишніх храмів села (а тут були і костел, і церква) не лишилося нічого.
І нічого, ну нічогісенько у Скаржинцях про сумнівну репутацію села не нагадувало - хіба дивне поєднання брукованої дороги-"соши" з типовими п'ятиповерхівками. Таке "село зустрічає місто" - образ трохи диссонуючий, але абсолютно не буйний. Без галоперідолу.