Перша згадка в документах: 914 р.

Населення:  66 408

Телефонний код: 041 42

Карта

http://www.geocities.com/korostencity

Відстань до Житомира: 87 км.

Багато хто знає Коростень, райцентр Житомирщини, як чималий залізничний вузол, але не всі здогадуються, що місто це — одне з найдавніших в Україні.

Вже понад тисячоліття вдивляється з крутих скелястих берегів місто в своє відображення в річечці Уж. Археологи довели, що вже в кінці VII ст. тут, на перетині торгових шляхів, існував град Іскоростень, столиця племені древлян. Оточений густими лісами, сам весь з дерева, з дубовим частоколом навколо міських стін («Іс-коро-стень»), не хотів Іскоростень коритися київським князям: в 914р. місто вперше згадують літописи в зв’язку з придушенням князем Ігорем повстання древлян. Коли в 945 р. Ігор знову навідався в місто, вимагаючи данини, князь древлян Мал підняв свої військо, розбив київську дружину. Сусіднє село Поліське довгі віки звалося Могильно: за переказами, саме там поховали древляни вбитого князя Ігоря, насипавши на його могилі курган.

В XIV ст. місто входить у склад Великого князівства Литовського, з 1385р. переходить до Польського королівства. В 1589р. власник Іскоростеня Прокіп Мржевицький добивається для поселення Магдебурзького права.

Іскоростенську фортецю в 1649р. захопив та зруйнував загін козаків під проводом Гераськи.

З 1795р. місто увійшло в склад імперії Романових. Давня княжа слава розвіялася по вітру, Іскоростень на початок ХІХ ст. перетворився на тихий провінційний населений пункт, де жили переважно євреї та українські селяни. Лише коли повз Іскоростень пролягла залізниця Київ-Ковель (1902), ситуація змінилася. І назва міста теж: Коростень увійшов в ХХ століття значним залізничним вузлом.

Під час Першої світової війни хтось з російських офіцерів розкопав курган князя Ігоря, виявивши там варязький меч Хст. та людський кістяк.

Місто, яке було вщент зруйновано протягом Другої світової війни, не може похвалитися старовинними архітектурними пам’ятками. Городище князя Мала вже не віднайдеш: на його місці гранітний кар’єр.  Трагічне сусідство з Чорнобильською АС (всього якихось 80 км) довгий час теж відштовхувало потенційних туристів: Коростень потрапив у «зону гарантованого добровільного відселення». Хоча мандрівникам варто тут побувати: Коростень славиться не лише порцеляною та цінними породами граніту, а й могильниками-курганами VIII-Х ст., які знаходяться за будинком міськради. А на території міського парку розташовані так звані Ольжині купальні (велетенські гранітні брили над Ужом, в парку ім. Островського), що завдячують своє ім’я княгині Ользі. В вересні 2005р. місто відзначило свою 1300-ту річницю.

Ще один об'єкт, який зацікавить туриста: бункер-штаб колишнього Коростенського укріпрайону (т.з. об'єкт "Скеля", 1930-ті). В бункері діє музей "Об'єкт "Скеля"". Щоб його відвідати, треба набрати групу хоча б в п'ять чоловік, що для багатьох, звичайно, та ще проблема.