 |
|
|
|
|
|
Михайлівська, Всесвятська церкви. Портал Михайлівської церкви. |
В Греції, кажуть, є все. А в Ніжині є маленька Греція.
Ніжин, що згадується в літописах ще під 1147 роком (як Уненеж), після татарської навали на кілька століть зійшов з історичної сцени, щоб повернутися в документи козачим містом аж в 1625р. (згадку про Ніжин знаходимо в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, який дарував поселенню магдебургію і герб з св. Георгієм). Старе городище княжих часів заселялося по-новому, відроджувалося оборонним феніксом, що зростав за безкрайніми мочарами на перехресті торгових шляхів. Козаки зробили Ніжин полковим містом ще в 1649р. -і таким воно й лишалося аж до сумнозвісного 1782р. Тут була фортеця, зруйнована москалями в 1667р., але після того швидко відбудована. Тут було чимало населення, а отже, торгівці мусили звернути увагу на Ніжин. І звернули. Росіяни торгували тут хутром, ікрою і червоною рибою, з далекого Данціга (Гданська) везли розкішну тканину, ляйпцігські баварці торгували порцеляною, пруський Кьонігзберг постачав атлас і батист, молдавани і угорці привозили вино, а турецькопіддані - табак.
Піднімись Ніжин з колін безвісності на кілька століть раніше, тут, ймовірно, оселилися б торгівці-вірмени (як в Кам'янці, Львові, Жванці, Язловці... та в інших містах). На XVII століття вірменські позиції в чарті найкращих менеджерів з продажу потіснили греки. Саме їх Богдан Хмельницький запрошував торгувати на Україну ще в 1657р. Він дозволив їм проводити самоуправління та звільнив від податків. Наступні гетьмани теж сприяли переселенцям.
Михайлівська, Всехсвятська та Миколаївська церкви - одна за одною. |
Грекам це було на руку: їх батьківщина стогнала під ярмом Порти, християнські святині руйнувалися, торгова справа теж йшла не дуже... А греки ж - природжені комерсанти, Меркурій посприяв.
І в 1675р. перші колоністи добралися до своєї нової батьківщини. За торгівцями потяглись ремісники, а далі, коли переселенці влаштувалися на новому місці - і сім'ї колоністів. Вже на 1687р. в Ніжині існувало грецьке братство, якому всіляко допомагав Іван Мазепа, жертвуючи гроші на храми. В 1696р. гетьман клопотав про затвердження Статуту Грецького братства.
Навіть за часів самодурші-Катерини ІІ греків балували: зберегли всі старі пільги, а ще братський суд колонії перейменували на магістрат, який підкорявся чернігівському магістрату (див. розділ нижче). Ніжинські греки торгували з усією Східною Європою. Греки мали в Ніжині не лише магістрат, а й школу, шпиталь, суд, постоялий двір та кав'ярню.
Не тільки Ніжин був місцем порятунку та новим домом для синів Елади: Кишинів та Мелітопіль, Астрахань і Таганрог відчинили переселенцям свої ворота. Та ніжинська громада була однією з найчисельніших і найвпливовіших, своєрідною столицею Греції в екзилі.
Ось статистика: в 1782р. в Ніжині з 11 104 жителів було 765 греків. Це вже в часи занепаду колонії, коли багато греків покинули північну Україну заради теплих кримських берегів. Далі цифри будуть ще меншими: в 1857р. - лише 200 греків. А в 1870р. грецький магістрат в Ніжині взагалі ліквідували...
На відміну від вірменських спільнот, грецькі колоністи жили не відсторонено, траплялися міжнаціональні шлюби, кілька греків навіть дослужилися до козацької старшини.
Ось мемуари німецького лікаря Е.В. Дрімпельмана (1758-1830), де згадано приїзд до Ніжина Катерини ІІ. А ми перейдемо до огляду грецьких пам'яток міста.
Іконостас Всехсвятської церкви |
Стоїть напроти Миколаївського собору, в самісьнькому історичному ядрі старого Ніжина. Стоїть (квітень-2006) в лісах, що не може не радувати. Діюча. Навіть в якомусь ступені просвітницька: всередині розташовані стенди, на яких висвітлюється історія грецької громади Ніжина і конкретно цього храму.Корисна штука.
Зведена в 80-х роках XVIII століття. А от класицистичні портики храму з його південного, північного і західного боків, імітуючі доричний ордер - більш пізнього походження, з ХІХ століття. Колонада присутня і в інтер'єрах святині.
З цегли, оштукатурена, піднята на стилобат. Розміри церкви 41,6 на 28,7 м.
Не дивлячись на пізніші добудови, виглядає цілком стильно. Класицистично стильно я маю на увазі, хоча й з певними елементами архаїчного типу купольної церкви з апсидами-кліросами. Такі храми зводили на Буковині (ось, наприклад, щось схожу) та Балканах.
Склепіння підвалу опираються на стовп в центрі. Церква хрестова в плані, з розвинутою напівкруглою апсидою на сході.
Грецьке церковне братство відкрило свого часу при цій церкві школу і шпиталь.
Фотографувати мені ніхто не забороняв - нечасте щастя.
Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" повідомляє, що раніше цю споруду в спеціалізованій літературі помилково називали купечеським будинком.
Знаходиться трохи далі п'ятачка з Всехсвятською та Михайлівською церквами, серед одноповерхових кварталів приватного сектору. Всі будинки тут як один з дерев'яними ставнями, більшість з хатинок - яскравих кольорів - червоні, рожеві, зелені... Неначе не на суворій Півночі країни знаходишся, а в циганській Буковині.
Зведений магістрат в 1785р. Зберігся в своєму первісному об'ємі, незначні перепланування споруди були здійснені, коли цю будівлю взялися пристосовувати під житло. Єдине, що втрачено - металічні решітки на вікнах першого поверху та оковані металом ставні - выд них на выкнах лишилися лише крюки.
Споруда в стилі бароко, з цегли, двоповерхова, з глибокими склепінчастими пивницями. Я заглядала в них - таки склепінчасті. :) Прямокутна в плані (13,4 на 25,5 м). З боку подвір'я (див. фото) є прямокутна добудова, що виконує роль сходової клітини (спочатку сходи були віялоподібні, дерев'яні).
Ховається за широкою спиною Всехсвятського храму, соромиться чогось - а чого соромитись? Ну, менша за розмірами, ну, недіюча, ну, скромної зовнішньості, і що? Це не завжди ж недоліки.
Тим більш, Всяхсвятська церква їй в онучки годиться - Михайлівську святиню збудували в 1719-1729 роках.
Крім того, історії невідома жодна перебудова чи реконструкція храму, а отже, перед нами автентичний шматок грецького життя в Ніжині початку XVIII століття.
Як і сусідка, церква зведена з цегли, оштукатурена і побілена. Хрестова в плані з невеликим виносом бічних гранених південної та північної частин, з напівкруглою апсидою та видовженою західною гілкою, до якої примикає прямокутний в плані притвор. Церква однокупольна - ну, теж як і сусідка.
Розміри храму 29,7 на 14,7 м., висота до карнізу 10,5 метрів. Фасади майже позбавлені декору: є карніз, прямокутні ніші над прямокутними ж віконницями, ось і все.
Чотиритомник пише, що в церкви незвичний інтер'єр - завдяки якомусь хитрому вирішенню склепіння, рівень п'ят якого співпадає з рівнями п'ят підпружних арок. Не дуже в цьому розбираюся, тим більш, вхід до храму, добряче заглиблений в землю, заколочений насмерть.
Пам'ятку відносять до одного з варіантів древнього типу однокупольних церквів з апсидами-кліросами, що на Лівобережній Україні трапляєтться нечасто.
До грецької колонії храм не належав жодним чином, але так як він розташоаний поблизу вже згаданий Всяхсвятської та Михайлівської церков, розкажемо і про нього.
Стоїть все на тій самій вулиці Гребінки, під номером 19. Максимально нецікавий в плані архітектури.
Збудована споруда в 1733р. В кінці ХІХ столітя пережила перебудову, певно, саме тоді втратила оригінальне обличчя і перетворилася на такий собі типовий проект. Під час реконструкції до храму прибудували портик, звели третій ярус дзвіниці, четверик барабану, змінили оригінальні обрамленні вікон та дверей, позбавили будівлю автентичного карнізу та пілястрів, заклали цеглою фігурні ніші.
З південного боку прибудували дерев'яний тамбур, який робить церкву невловимо схожою на сільську хату.
Вийшла така собі суміш бароко, історизму та нео-класицизму.
Церква хрестова в плані. В інтер'єрах на барабані і парусах начебто зберігся масляний живопис кінця ХІХ ст. Не знаю, храм був зачинений.
|
|
|
|
|
|
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник 
|
|
|
