Координати: 51°03′33″ пн. ш. 32°06′20″ сх. д.
Сайт про битву під Крутами
Село в Ніжинському районі з півтисячолітньою історією (засноване в 1500 р., населення близько 1330 осіб) відоме не архітектурними пам'ятниками, а як місце пам'яті. Саме поблизу місцевої залізничної станції 29 січня 1918 р. відбувся п'ятигодинний бій між 300 спар... київськими студентами, прихильниками УНР, і 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова. Українська республіка як могла пручалася натиску східного сусіда-революціонера. Та пошесть більшовизму сунула на нашу Батьківщину: в грудні 1917 р. Харківщина, Полтавщина, Катеринославщина ставали жертвами радянської влади. Київ мав стати наступним.
Юних романтиків-патріотів (майже всі без жодної військової підготовки!) до бою покликав Четвертий Універсал уряду УНР - студенти 5 січня створили студенстький курінь Січових Стрільців. Участь в курені була добровільною, можливо, саме тому там опинилися ще й старшокласники з української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Сотником став Андрій Омельченко. Під час п'ятигодинного бою хлопці зуміли відбити кілька атак більшовиків, але понесли значні втрати. Закінчилися набої і снаряди... В хід пішли багнети. Переможені частини УНР відступали на Київ, забираючи поранених і вбитих. Та раптом з'ясувалося, що одна чота (близько 30 чоловік), яка стояла найближче до станції Крути, потрапила в полон до ворога. Юнаки загубили дорогу -і вийшли просто у лапи більшовиків, які на той момент вже хазяйновито розбирали на станції залізницю. Один з більшовицьких командирів, Єгор Попов, розлючений втратами свого війська, наказав розстріляти полонених. Семикласник Григорій Ппипський із Старосамбірщини перед сметрю затягнув "Ще не вмерли України...", спів підтримали інші юнаки. Тіла їх жителям Крут забороняли ховати протягом наступних кількох днів.
Скільки саме юнаків загинуло під час бою, невідомо досі. Сам М.Муравйов потім заліхватськи брехав про дводенний бій проти відбірних сил під проводом Петлюри і 500 трупів. Ймовірно, студенти полягли майже всі.
В березні 1918 р. тіла 27 вояків-стдентів було перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві. В радянський час поховання прибрали.
В 2006 р. на місці бою було урочисто відкрито (в присутності тодішнього президента В.Ющенка) пам'ятник загиблим юнакам. Автор монументу - Анатолій Гайдамака - поставив на 7-метровому кенотафі 10-метрову копію колони Червоного корпусу Київського університету. Поруч - озерце у формі хреста. В ніч на 21 травня 2007 р. монумент понівечили вандали, але пам'ятник швидко привели до ладу.
У вшануваннях полеглих під Крутами регулярно беруть участь мої земляки і добрі знайомі, хлопці з військово-історичного товариства під керівництвом Сашка Заремби.
