Перша згадка в документах: XIV cт.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Населення:  12 611

Телефонний код: 046 33

Карта

Відстань до Чернігова: 154 км залізницею, 135 км шосейними шляхами.

Містечко на Чернігівщині, славне своїм козацьким минулим. Назва поселення походить від річки Іченки, на якій стоїть Ічня. Міським статусом може похвалитися ще з середини XVI ст. Свого часу (з 1590 р.) Ічнею володіли князі Вишневецькі, а пізніше почалася епоха козаччини: у 1648-1649 рр. місто стає адміністративним центром Ічнянського полку, з 1649 р. – сотенним містечком Прилуцького полку. Не варто й дивуватися тому, що місцеве населення брало активну участь в українській визвольній війні 1648-1654 рр., у повстанні Пушкаря та Барбаша (1657-1658), пізніше — в гайдамаччині (в складі загону С. Гаркуші). Козаки з Ічні в 1812 р. воювали проти наполеонівських військ.

У XVIII ст. тут навіть діяли 4 козацькі школи! З 1666 р. Ічня мала статус ратушного містечка. Десь в той же час в місті споруджується замок, від якого, на жаль, нічого не збереглося.

Промисловість почала розвиватися в Ічні ще в XVIII ст.: тут діяли винокурня, цегельня, 6 водяних млинів. На початку ХІ ст. поміщик Г. Галаган заснував у місті суконну мануфактуру та кілька заводів: цегельний, селітровий, цукровий, дві винокурні. В 1894 р. Ічня зустріла перший поїзд, ставши станцією на лінії Крути – Київ. 

Поетична, замріяна Ічня — батьківщина поетів Степана Васильченко (1879-1932), видатного скульптора Івана Мартоса та Василя Чумака (1901-1919).

Славиться Ічня давніми гончарними традиціями та майстринями вишивок: місцева кераміка та вишиванки — чудовий сувенір для всіх гостей міста. Зараз в місті діє історико-краєзнавчий музей (вул. Леніна, 27), філія прилуцької фабрики художніх виробів. Неподалік від міста розташований Качанівський національний музей-заповідник, розкішний палацово-парковий комплекс, що приваблює туристів з усіх куточків України та з-за кордону.