English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Вишеньки
Ягідки Вишеньок: Успенська церква і палац (1787). А хатки тут якісь про-російські.
Ставні
Успенська церква в Вишеньках
Палац

Як там тост каже? "За сбычу мечт"?

Навіть знаючи, що життя не сама приємна штука з тих, що могли з нами трапитися, мрії все-таки іноді збуваються. Навіть у звиклому для мене варіанті анти-попелюшки, коли ти, здається, не збиралася нічого робити для того, щоб абстрактна мрія наростила хоча б сякі-такі м’язи реальності. Навіть тоді.

 

От мріяла я потрапити в Вишеньки. Це одразу за Черешеньками, хто не знав. В Коропському районі. Там палац Румянцева-Задунайського і незвиклої краси церква. Ну дуже вже незвиклої: щось схоже я бачу, коли часто відправляюся в Рамстор на Трифонівський: таке ж барочне диво з двома баштами-дзвіницями. Православна архітектура? Не повірила б, якби цього не знала.

 

Ну так от, в Вишеньки я хотіла. Дуже. Але, враховуючи всі деталі цього пасьянсу (далеко, глуш, а як там з дорогами, далеко, ще раз – ДАЛЕКО), особливо ні на що не сподівалася. Аж поки ангелам набридло терпіти мою замріяну безпорадність і вони не відправили до мене чарівника в синій машині – Сергія Соболевського, який вирішив мою мрію зробити реальністю.

 

Я потрапила в Вишеньки.

 

Панорама палацу з боку Десни

Рум'янцев-Задунайський і Вишеньки? Що за поєднання!

Церква в профіль

Я була попереджена, що палац в жахливому стані. Ну... Не такий вже той стан і жахливий, хоча ідіотські навершшя палацових веж у вигляді пофарбованих на жовте залізних зубців назвати еталоном витонченого смаку я б не ризикнула. Я маю в активі реалізоване бажання.

 

Фельдмаршал, президент Малоросійської колегії, граф Петро Румянцев-Задунайський мав у активах сотні реалізованих бажань і чималі фонди. Йому вистачило їх навіть на будівництво в цьому забутому богами всього пантеону місці величезного маєтку. На смачну назву спокусився, чи що? Назва може бути ще смачніша: до Вишеньок їдемо трасою з Сосниці, повертаючи на родюче чорноземне бездоріжжя в ще меншому селі Черешеньки.  А вже далі, за якийсь кілометр-два, над берегом тихої Десни отримаєш подарунком долі білий неоготичний палац. Ще далі, між архетипових берізок і хат зі ставнями (ми десь на Орловщині – чи це ще український край?) – кораблем з іншої планети, чимось абсолютно чужорідним піднімається на пагорбі Успенська церква (1787). Вишенька, ягідка з кислинкою, приваблива і терпка.

Фрагмент палацу

Діюча, ні? Неділя, храм зачинений. Шматки збереженого золоченого різблення в інтер’єрах нам не роздивитися. Штукатурка не надто свіжа, злазить з стін як шкіра по сильній засмазі, а в іншому претензій до споруди немає. Жодна пізніша епоха не посміла залишити на шедеврі свої сліди: тут вдосконалювати – означає лише псувати. Тут бароко і російський класицизм зхрестилися з найкращими намірами. Маємо напівсферичний купол, три портали (північна, південна і західна сторона) мають портики зі спареними колонами іонічного ордеру, два яруси вікон, напівциркульні знизу і круглі зверху, багата ліпнина зосереджує на собі всю вашу увагу.

 

Гарно місце підібрали, це теж важливо.

 

А що палац? Стоїть серед решток парку. В ньому санаторій «Десна». Всередину охоронець не пускає. А я й не сопдіваюсь, що там рум’янцевсько-задунайські скарби, з 1787 року пройшло майже 220 років, забагато навіть для найоптимістичніших розкладів. Хоча Катерина ІІ, що якось гостювала тут, назвала Вишеньки раєм – не дарма, напевно. Будував, стверджує чотиритомник, архітектор М.Мосципанов. Хоча є деякі підозри ще й на самих Кваренгі та В. Баженова.

Палац "Десна". Ой. Санаторій Рум'янцева-Залунайського

Пізніші ремонти позбавили комплекс деяких пройомів на фасадах, змінили огорожу веранд. Численні набіли погрубили залишки тонкої ліпнини в інтер’єрах. З’явилася добудова з внутрішніми сходами до основного об’єму з боку головного фасаду. Романтична садиба кінця XVIII – початку ХІХ ст.: двоповерховий прямокутний центральний об’єм, одноповерхові дугоподібні флігелі по боках. Двоярусні циліндричні башти в кутах. Вікна різних форм і розмірів.

 

Бульдозери потопають в щедрому поліському багні під палацом: щось рівняють, щось будуть робити.

 

На колишній палац з протилежного берега річки дивиться палац сучасний: не лише граф Рум’янцев-Задунайський тут, здається, має гроші і вишневі сантименти.



"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник