English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Би'ково

Володимирська церква
Альтанка на ставку
маєток Воронцових-Дашкових.

Володимирська церква і маєток Воронцових-Дашкових.

Де це: Росія, Московська область, Раменський район.

Карта.

Як добратися: маршрутками і автобусами зі станцій метро Вихіно або Кузьмінки до зупинки "Биково. КЛУБ" (хоча на самій зупинці написано "Храм"). 25 км Рязанського шосе, лівий зворот. Від залізничної станції "Биково" до маєтку близько 2 км.

Увага! БикОво. Наголос на другий склад.


 Неоготика в провінції

Володимирська церква

Відразу кажу - в найстаріший аеропорт Москви ми не збиралися. Нас цікавило інше.

 

Це справжнє диво - Москва тільки-тільки закінчилася 25-поверхівками, промайнули за вікном овіяні брейкерсько-пацанячою славою Люберці, село, друге, містечко, нарешті Биково - і ти потрапляєш в новий світ. Імперія консьюмеризму досюди ще не добралася, хоча що таке 25 км?

Пам'ятаєте анекдот про "Візьміть кращі пряники"? Саме так з нами було в Биково. При трасі - магазин-кафе. Мене замучив голод, зайшли за кефіром. Рум'яна товстощока молодичка сумно сказала: "Нема кефіру, всі сьогодні питають". Тоді дайте нам сир мисливський, нарізаний, за 37 крб. "Нє-а", - і материнська скорбота в голосі, - "Не дам я вам сиру. Він... того". Йогурт "Чудо"?  "Нє, ще гірші. Хіба ось цей візьмете..." Довелося брати полуничний на півлітра, хоча ненавиджу такі:)

Та вся ця кисломолочна скудність - фігня проти того, що вже видно з траси. Я про Володимирську церкву.  

Тим більш, йти туди зовсім недовго - два квартали, перший з яких треба пробиратися повз високі, якісь дачно-курортні огорожі. Далі клаустрофобам має полегшати - дорога.


 Оплот масонства

Оголошення на церкві

Отже, церква в Биково. В XVIII столітті село дісталося Михайлу Михайловичу Ізмайлову (1719-1800), генералу і московському градоначальнику (1795-1797). Вельможа любив неоготику - це помітно по його московському маєтку в Царицино. Вельможа був масоном - і друзі його теж... ееее... каменярували. Серед друзів було двоє масонів-архітекторів - Василь Іванович Баженов та Матвій Федорович Казаков. Саме їм належало відбудувати у Биково масонську штаб-квартиру.

 За проектом генія російського класицизму В.І. Баженова в Биково розбивається пейзажний парк з каскадом ставків (і парк, дещо захаращений, і ставки, з дещо цвілою зеленою водою і зараз на місці). Більше того, на острівці в центрі одного, хитрої форми, ставу стоїть білосніжна альтанка - ще з кінця XVIII століття. Дожила якось. Може, тому, що на острів пішки не потрапити? 

Неподалік від парку була зведена абсолютно неканонічна для російської сакральної архітектури Володимирська церква (1789). Це такий вибух неоготики, що на хвилину забуваєш. в якій країні ти зараз знаходишся - лише православні хрести на високих стрімких шпилях нагадують - гей, це Росія, все правильно. Хоча й віриться важко. :о)

Церкву довго вважали дітищем Баженова, автора маєтку в Царицино, теж неоготичного, але зараз вже достеменно доведено, що батьком храму був М.Казаков.

Церква абсолютно унікальна. І не лише завдяки декору. Це ЄДИНИЙ в Росії храм еліптичної форми. І розкішні сходи, що з'єднують нижній і верхній храми - теж унікальні і неповторимі. Ах як шкода, що скульптура, яка колись щедро прикрашала биковську церкву, не збереглася до наших часів!

Храм з парадного фасаду нагадує скоріше палац - шикарні сходи ведуть на другий ярус, вхід у церкву (цілком собі діючу, але малоцікаву всередині, плюс фотографувати оголошення на дверях забороняє) більше нагадує якісь середньовічні переходи в замках. Кльово!

Дзвіниця з'явилася майже на століття пізніше (1883, можливо, за проектом І.Т.Таманського), але витримана в тому ж дусі неоготики, а тому в ансамбль вписалася ідеально.


 Маєток Воронцових-Дашкових

Каріатиди в Биково

Далі, вуличкою з букварними якимись дерев'яними хатинками з різьбленими віконницями та ганками - до школи № 16. Вона поруч з церквою. Через шкільний двір веде стежка - знову забори і трохи багна, десь попереду і збоку залишається чимала триповерхівка, а нам - до турнікету, що веде до парку. Гори вугілля біля котельної праворуч, два ставки ліворуч, нарешті десь за деревами з'являється силует великої будівлі.

 Прийшли. Середина ХІХ ст. (1856). Архітектор С. Бернар. В нео-ренесансному маєтку Воронцових-Дашкових зараз розмістився туберкульозний диспансер. Стан будівлі досить непоганий. Чотири еротичні каріатиди підпирають великий балкон, звідки, напевно, так добре споглядати парк і озера. Вище - дві кінські голови і герб. На башті поруч - остов великого годинника.

Обходимо палац зусібіч. З північного фасаду бачимо білокам'яний пандус (чи не єдине, що залишилося від панського дому кінця XVIII ст. авторства В. Баженова, ще коли тут володарював Ізмайлов), на вершечку палацу - знову герб.


 Каріатиди







На будь-який смак.


 Картинки:







Церква і маєток.


Герб на фасаді



Деталі: герб Воронцових-Дашкових. Вхід в Володимирську церкву.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник