Головна туристська атракція - кремль. Відразу біля залізничного вокзалу сідаємо на маршрутку (здається, №№ 4 і 7) - і за хвилин 15 вже на місці.
Вхід на територію кремля вільний, а ціни на квитки до кількох музеїв в порівнянні з іншими "золотокільцевими" місцями просто смішні: здається, по 30 крб за один музей. Музеїв в кремлі з півдесятка, всі білети коштують однаково і однаково виглядають, так що по ходу візиту можна корегувати свої плани: скажімо, на ікони не піти, а йти в царські палати тощо.
Головне, що треба пам'ятати в Олександрові - "отсюда есть пошла" опрічніна. Іван Грозний, котрий, як писав колись французький словник «Lа Реtit Lаrussе», "За свою неймовірну жорстокість бів прозваний в народі Васильовичем", провів в Олександрівській слободі 17 років і саме звідси правив своїм князівством. Поближче до монарха оселилися й інші значні роди того часу: в Олександрові були двір Глинських та садиба Троїце-Сергієвого монастиря. Глинські жили тут недаремно: слобода була улюбленим місцем відпочинку Василя ІІІ і його дружини Олени Глинської, матері Івана Грозного.
Трохи далі, в Стрілецькій слободі, мешкали опрічники, на теперішній Дворянській вулиці - відповідно прості дворяни, а в Піднімецькій окрузі жили іноземці.
Іван IV бував тут 11 разів. Вперше він приїхав сюди в грудні 1564р.
