А вже вдома є час погуглити, що ж то за Сенквантен з села Великого. (Про те, що 12 років тому вже доводилося читати про якогось графа Секвантина з Старої Жадової, я забула).
І от перша зацепка. Тут у міжвоєнний час дійсно жив відомий австрійський ентомолог Д. Сен-Квентін (St. Quentin, 19 квітня 1899 р., Брандейс на Ельбі - 10 вересня 1982 р., Відень), котрий написав одну з перших наукових праць про комах Буковинських Карпат (Робота "Beitrag zur Odonaten-Fauna der Bukowina" була опублікована у Чернівцях у 1932 р.). Ця праця принагідно була й однією з перших праць молодого вченого у його довгій кар'єрі.
Д. Д. Що за Д? Дмитро, може? Х-ха, ні, буковинський карпатський пан звався Дугласом - і заслужив навіть на статтю про себе у німецькомовній Вікіпедії. Багато зробив для одонатології - бо фокусувався на вивченні бабок (ні, не тих, що ви подумали. Тих, що літають).
А свої маєтності, село Велике, називав у книзі Mega (теж велике, ага). З часом це Мега призвичаїлося до горян - і стало... Хто перший вгадає, що так, Мигово, той великий розумник. Між Миговим, зараз популярним гірським курортом з купою зелених садиб і готелів, і Великим - справді жодного кордону. Враження, що колись це був один населений пункт, просто центральна його частина стала Миговим, а витягнута вздовж гір периферія залишилася Великим. Коли саме було збудовано скромний палацик з баштою - поки невідомо. Знайдене старе фото датується 1900 р.
Відомо, що батько ентомолога граф Анатоль (07.03.1849-11.09.1932) був гарнізонним драгунським полковником у Брандейсі, але невдовзі після народження сина перебрався до Прессбурга, а ще пізніше до Відня, де дослужився до генерала. Переїзди - карма родин військових: якщо сестра Дезидерія (1900-1999) теж народилася у Брандейсі, то молодший брат Дугласа Фрідріх народився у 1906 р. у Братиславі.
Дуглас ходив до столичної школи, де особливо цікавився зоологією та ботанікою, збирав гербарій і колекцію равликів та мушель. Вступив до Віденського університету на юридичний факультет, та потім перевівся на зоологію та палеонтологію. Зацікавлення бабками прийде пізніше: після того, як один з викладачів, Отто Шторх, запропонував Біго де Сен-Квентіну темою докторської дисертації вивчення функцій яєчного апарату бабок. Всі іспити він склав з відзнакою і 27 червня 1929 р. отримав докторське звання. На роботу доктор влаштувався до Природничого музею Відня - отже, на Буковині проводив хіба літні відпустки. З 1942 р. був призваний до німецько-нацистського війська. Був фронтовим медиком.Потрапив до радянського полону. Після повернення до Відня викладав біологію, а з 1959 р. отримав грант Міністерства освіти Австрії на вивчення колекцій Природознавчого музею австрійської столиці.
Яким чином син австрійського графа-вояка і представник досить відомого роду Біго де Сен-Квентінів опинився на зеленій Буковині? А ось яким: мати ентомолога Єлена (22.11.1866, Чернівці - 1930, Анатоль де Сен-Квентін був її другим чоловіком, а першим - власник Красної Георг фон Стирча) була з відомого в Карпатах роду фон Фльондорів (рештки їхнього маєтку збереглися у Сторожинці).
І дружина Сен-Квентіна була пов'язана з Україною: онучка лейтенанта-фельдмаршала Вільгельма фон Вагнера Елізабет фон Вагнер народилася 15 червня 1904 р. в Одесі (померла 2 вересня 1995 р. у Відні). Пара побралася у австрійській столиці 11 лютого 1926 р., отже, на Буковину вчений приїздив вже з дружиною. Дітей у них не було.
Фльондори мали ще гостьові літні палацики у Глиниці (не зберігся) та Старій Жадовій (перебуває у жахливому стані).
