English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Вашківці
Вашківці, стара листівка

Розкішне лепорелло зламу ХІХ - ХХ століть - чи не найцікавіше, що я бачила з приводу Вашківців.

 

Репортаж з маланки-2009.

Репортаж з маланки-2008.

На Маланку в Вашківці!

Вашківецький майдан. Тема трохи затаскана, але все ще йде на "Ура".
Вашківецький майдан.

Сталося. Я була на найвідомішому і найгучнішому українському карнавалі. Подія відбувалася, як і щороку, 14 січня в малесенькому буковинському містечку Вашківці Вижницького району в карпатських передгір'ях. Подія називається Маланкою, хоча свято нещасної римської великомучениці Маланії святкують напереддень, 13-го січня. Та за правилами, що складались протягом десятиліть, все вірно: починають на Маланку, догулюють на Василя (14-го січня).

 

А було все так:

Два протилежних полюси інформації від двох людей, яких дуже поважаю. Ігор Хома з одного боку: "Це круто! Ти не уявляєш собі! А потім вони КУПАЮТЬСЯ!!!!". Бен, розумник Бенедікшн_89 - з другої: "Таким пихатим панночкам, як ти, там немає чого робити. Уяви це собі: вони ж з 31.12 п'ють, не просихаючи! Там скрізь п'яні натовпи! Це просто ЖАХ! А потім вони ще й КУПАЮТЬСЯ!!!!".

 

Істина була посередині. Звичайно ж.

Як то все було.

Учасники переберії в Вашківцях.

Традиції святкового перевдягання майже такі ж давні, як і саме людство. А вже під час новорічно-різдвяних свят ці переберії (від діалектизму "перебиратися" - "переодягатися") набувають найбільшої сили та масштабності. Добре Бразилії і Венеції, з їх пропіареними на всіх телеканалах та по всіх друкованих ЗМІ карнавалами - туристи тисячами валять зусібіч, щоб поглянути на дивовижні костюми та відчути дикунський, паганський дух прадавнього свята, коли все дозволено.

 

Україна чим гірша? Трохи реклами, трохи смаку, трохи капіталовкладень - і Вашківці коштовним льодяником-діамантом засяють серед зимових турів місцевих та закордонних тур-фірм. Було б бажання. До речі, в наших тур-операторів бажання, здається, є. На свято в 2006 році прибув не лише великий бус киян, який супроводжували ми з Ігорем, а й кілька автобусів з Одеси. Піонери-розробщики майбутньої золотої жили, я салютую вам!

 

А вже скільки буковинців приїхало на Маланку, я взагалі мовчу. Шкода, що майже всім їм було ліниво пересуватися морозними вулицями на своїх двоїх. Таких пробок, які я бачила в Вашківцях, Київ ще не бачив, здається. Москву таким не здивуєш, але ж у Вашківцях всього трохи більше за 6 000 населення!

Те, що серед учасників дійства товклись абсолютно всі вашківчани, від немовлят до стареньких бабусь, і так зрозуміло. Все місто, всі 6 з лишком тисяч чоловік, блукало з Горішнього до Гнатишиного кута, радіючи кожному новому "чорту", "ведмедю", "бабі", "діду" та екзотично-актуальним костюмам борців з курячим грипом.

Маланка колись. Фото з газети "Свобода Слова"

До речі, Вашківці Вашківцями, а Маланку святкує вся Буковина.

Впевнилася в тому, коли рано-вранці 14.01.06 їхала з рідного Кам'янця до Чернівців. В усіх селах за Дністром, починаючи з Атак і закінчуючи пихатими Боянами, ходили перебрані маланкарі. Зупиняли машини, танцювали на дорогах та біля хатин, ангели з широкими плечима та 45 розміром черевиків, більше схожі на дивакуватих наречених напідпитку, привітно махали водію автобуса руками, і їх крильця з старих штор так само привітно коливалися в такт. Музики з виблискуючими на сонці тубами та трубами збирались в гурти і почтом ходили за чортами та ведмедями. Правда, молоді значно більше подобаються гумові маски кінг-конгів та франкенштейнів, аніж випотрошені голови неповинних телят та кабанчиків. Прогрес.

 

Під'їзд до самих Вашківців був непростим. Жителі сіл з околиці прекрасно розуміють коньюктуру та вчаться ловити момент за барки. Дороги всіяні "патрулями" в масках, що вимагають гроші. Наш автобус відкупився гарненькою купюрою в 200 гривень. Цікаво, як швидко Робін Гуд із Чорториї зрозумів, що кольорові принтери вміють робити ого-го які штуки?

Найефекнішим з усього, що бачила, був чорний мерс в передмісті Вашківець. З його вікон намагалися вирватись на волю чорні ж надуті кульки з черепами і хрестами, а водій в чорній робі ховав обличчя за маскою мунківського "Крику" (якщо любите не живопис, а кіно, то цю фізію вам доводилося бачити у фільмі "Крик"). Стильно!

Історія питання.

Ведмідь. Костюм канонічний, учасник - ні. Це не могутній хлоп, а дитинча років 8.

Логічне запитання: чому саме Вашківці гримлять маланкою, коли і в Чернівцях, і в Сторожинці в той самий день ходять такі ж перебрані?

 

Вашківцям допомогла австрійська аристократія. Власник містечка граф Петріно був великим шанувальником старовини. саме з його легкої руки Вашківці на Василя перетворювалися на карнавальний вир, і кожен чоловік (жінки до переберії не допускаються) намагався виготовити такий костюм, щоб граф був вражений. Петріно виставляв кожній команді перебраних під керівництвом "вулана" бочку пива, а володаря найкращої маски відмічав так, що той грівся в проміннях слави аж до наступного року.

 

Та обов'язковими були традиційні костюми. "Дід" - як же без нього? - наливав кожному горілки (ох...), "баба" вимітала злих духів віником, "циган" водив на ланцюгу "ведмедя", "жид"... Власне, що робив жид, знайти в літературі так і не вдалося.

 

Самодіяльність у виборі костюму не допускалася. Кожен вашківецький кут вибирав провід з вже відслуживших у війську "козака", "вулана", "бук-шандаря" в шапці з павиними пір'ями та самої "Маланки". З перших трьох вибирали старшого-"калфу" (кажуть, слово походить від "каліф". Буковина довго була під Туреччиною), який і придумував костюми та маршрут переберії, а ще збирав "коляду", на яку потім вся компанія гуділа в шинку.

 

Переберія заглядала на вогник не лише в графський маєток, а й в усі будинки. Якщо яке обійстя маланкарі обминали, це було великим соромом для господарів. А вже як не обминули, зайшли - ховайся! Могли меблі перекинути, гармидеру наробити, хазяїна відлупцювати віником, а ще водою обілляти - а бідолаха мав лише радісно посміхатися та щедро винагороджувати "веселунів". Ходити починали опівночі 13 січня, а закінчувалося все купанням в калабані чи річечці з обнадійливою назвою Тепличка, про яке мені так багато розповідали.

Не скупатися перебраним не можна: за народними переказами, після дводенного "відриву" і блукань від хати до хати цілком може вирости хвіст, тай батюшка до церкви не пустить. Румуни взагалі вірили, що той, хто не скупався, ставав стригоєм (упирем). Так що гріхи всі - у воду.

Кажуть, після тих купелей ще ніхто не захворів. Ще б пак. Тверезого маланкаря знайти важче, аніж вічне кохання. Бен знав, про що мене попереджав.

 

 

Якщо ти в костюмі, увага всіх глядачів - твоя.

Окрема мова - про костюми. Традиційно їх робили самі хлопці. Вивернуть кожуха - ось і ведмежий тулуб, відріжуть від старого кожуха рукави, прив'яжуть до "тулуба" соломою - от і лапи. На голову телячу голову, на тіло ланцюг, та затягнутися міцно-міцно: "ведмедям" доведеться боротися поміж собою, тож треба пильнувати, щоб чужа "лапа" під ланцюг не пролізла.

 

Дівчат залучали лише для обшивання костюмів "козаків" та "вуланів". В австрійські часи, пише відомий чернівецький історик Ігор Чеховський, "козаки" підперезувалися синьо-жовтим поясом, а от за Румунії носити національні кольори влада забороняла.

 

Процитую ще Ігоря Чеховського (з газети "Свобода слова"):

"У Вашківцях був і чи не єдиний на всю Буковину костюм "бук-шандаря". Його історія - це своєрідне віддзеркалення історії самих буковинців. Колись давно служив у почесній варті цісаря Франца Йосифа вашківчанин на прізвище Курик. Хлопець вдався ростом нівроку - до двох метрів, менших ж бо і не брали на таку службу. Відслуживши, привіз із Відня додому розкішну парадну форму - шапка з "павою", "полети", себто еполети, гарний шкіряний ремінь. До цісарських цяцьок підібрали народну ношу - так і виник костюм "бук-шандаря". Кажуть, ту "паву" з "полетами" успадкувало ще й нинішнє покоління "бук-шандарів".

У Вашківцях віддавна існує і таке унікальне ремесло, як виготовлення масок. Старожили із захопленням згадують чудові маски роботи народного майстра Георгія Гараса (музей якого зберігає пам'ять про цього умільця), з пошаною називають імена майстрів Володимира Мігована й Володимира Леонтюка.

Вважається, що найкращі і найдавніші костюми та маски маланкарів збереглися лише на Горішньому і Гнатишиному кутах: тут і досі перебираються на "ведмедів" і "циганів", яких супроводжують "козаки" й "вулани". Натомість у Долішньому куті, який протягом останніх десятиліть "запанів", славні давні традиції дещо втрачені. До речі, зберегти традицію було дуже й дуже непросто. В радянські часи на переберію у Вашківці зліталася, наче ряджена "нечиста" сила, міліція аж із трьох довколишніх районів і влаштовувала на учасників ритуальних обходів облави, мов на диких звірів. Ветерани переберії охоче розкажуть із кілька історій, коли святкове дійство завершувалося для них у міліцейському відділку, а замість коляди, отримували 15 діб арешту "за хуліганство". Зате поява "дідів морозів" та "снігурочок" у ніч на 1-ого січня навіть заохочувалася, але совєцькі празники у Вашківцях так і не прижилися".

Ранком - в газеті, ввечері - в купл... Ой, в Вашківцях.

Без політики навіть не карнавалиться...
Без політики навіть не карнавалиться...

Крім костюмів традиційних, вашківецька маланка радує глядачів і гостро-сучасними мотивами - без них було б набагато сумніше.

 Скажімо, в 2002 році в Вашківці завітав Бен Ладен (і так тутт і лишився, судячи з Маланки-2006). Переберія-2005 перетворилася в помаранчевий майдан. Вашківчани влаштували чергове переголосування, возили в клітці Януковича та Кучму, висловили все, що хотіли, місцевому Ківалову та закидували єдиного кандидата від влади гнилими яйцями. В 2006-му році Майдан все ще був на місці, з наметами, плакатами та лозунгами. Хіт сезону. До цієї пори.

Українські комплекси випирають з-під масок опуклими язвами. Кілька років тому тут маланкували "партійці" свіжествореного блоку "Жиди за Україну". Ай як смішно...

В 2006 році на тісних вашківецьких вулицях були помічені цигани в кибитці, східні султани, що вклякали перед українськими красунями (Роксолани, де ви?), терористи в камуфляжі та зі зброєю, продажні судді. Піонери з голими колінами над білосніжними гольфиками обстрілювали натовп з рогаток, трактор возив клітку з боксерами, довгоногі "панночки" показували стриптиз...

Піонери на фоні костелу Успіння Марії.
Моторизовані піонери.

Мер міста та чернівецький голова М. Федорук теж ходили містом. Без масок. Охоче фотографувалися з усіма бажаючими. Ще й запросили на Маланку Крістіана Гесселя, торгового радника з Австрії.

Та всі ці радощі життя блякли поряд з головним хітом Маланки-2006.

Курячий грип.

Хто б сумнівався. Те, що каламутило сільське (а вашківці багато в чому дуже аграрне поселення) життя останні місяці. Те, що засмучувало і лякало. Осміяти це, накпинитись вдосталь - і звільнити себе від липкого холодного жаху. Надійний спосіб.

 

Тут було все, що тільки може придумати запалений та отруєний алкоголем мозок. Пересувна лабораторія з виявлення та знешкодження пташиного грипу (маршрут було вказано на лобовому склі: Вашківці-крим).

Банди божевільних лікарів, озброєних то гігантськими термометрами, то чомусь українськими прапорами. Пригощання 70-градусною вакциною направо і наліво. Підводи, де крейдою було видедено: "Обережно! Пташиний грип!"  Незрозумілі, схожі на уфолюдків істоти в протигазах з дивними чемоданчиками в руках. Здається, це були дезинфектори, що "дератизували" вулицю. А вже як знущалися маланкарі з цілком офіційних листівок, випущених для просвітницької роботи серед селян!

 

... До кульмінаційного купання ми не дочекали. Час було їхати.

Хто був правий, Ігор чи Бен? Я схиляюся таки до Бена. Маланка - ідеальна розвага для любителів КВН та оковитої. Мені таке дозвілля важкувато зрозуміти. Та все-таки добре, що я побувала на святі. :о)

 

Вашківці борються з пташиним грипом.

Пересувна лабораторія
Пересувна лабораторія
і її жителі.
і її жителі.
Історія України по-вашковецьки
Історія України по-вашковецьки
Дай?
Дай?
Центральний сквер.
Центральний сквер.
Кордон в Чорториї.
Кордон в Чорториї.
Судді.
Судді.

Види міста.

Тут є кілька старих віл.
Тут є кілька старих віл.
Колишній суд чи урядовий будинок?
Колишній суд чи урядовий будинок?
Саме залізниця сприяла в ХІХ ст. розвитку міста.
Саме залізниця сприяла в ХІХ ст. розвитку міста.
Храм такий же, як і на листівці вгорі.
Храм такий же, як і на листівці вгорі.
Вокзал, до речі, теж.
Вокзал, до речі, теж.


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник