Чаплі на карті

Координати Гуманця:  49°30′58″ пн. ш. 23°03′45″ сх. д. Понад 600 жителів. 

Координати села Чаплі: 49°31′23″ пн. ш. 23°01′41″ сх. д. Понад 800 жителів. 

Це наче і не Старосамбірщина - настільки все скромно і ніяк. Передкарпаття навколо Старого Самбору - найулюбленіший і найбільш з'їжджений мною регіон Львівщини, Чаплі ж все залишала на солодке. З десертом трохи не пощастило. І гір навколо Чапель та Гуманця немає, і архітектура ду-у-у-уже скромна, і дорога до цих сіл - тихий жах.

Ну але без них якась риса Старосамбірщини буде неповна, напевно. 

Польська вікіпедія навіщось згадує на сторінці про Чаплі неіснуючі вже костел св. Анни і кармелітський кляштор обсервантів, фундований Борецькими, та начебто існуючі рештки замку. Начебто - слово-пароль. Польські краєзнавчі розвідки колишніх Кресів набагато просунутіші за українські, але в цьому конкретному випадку автори Вікіпедії, здається, консультувалися лише з книгою Ореста Мацюка. Саме там була згадка про те, що на початку ХІХ ст. у селі над Стрв'яжем все ще були помітні рештки середньовічних укріплень. 

Більше про цей замок не знає жодне джерело. Ані книга Я.Кравчика, ані інформаційний стенд у чаплівській сільраді (ну, стенд хіба ще оперує епітетом "великий", що викликає деякі сумніви). Стенду теж не дуже віриш: спочатку він датує першу згадку про село, що позичило ім'я від колоній чапель, чомусь аж 1785 роком, абзацами нижче вже фігурує 1374 р. Стенд - він трішки дикий: в селі проживає 877 осіб, каже він, серед них віруючих УГКЦ 877 осіб. Атеїстів тут, напевно, топлять у зарослих ряскою паркових ставках біля школи-палацу. 

Не існує вже навіть пам'ятний хрест на краю села, який поставили на честь відміни панщини - і знесли в хрущовську епоху. 

Про палац теж мало відомо: ХІХ ст., планування не збереглося, сучасні двері-вікна добили те, що пережило радянську епоху. 

Гуманецьку церкву Різдва (1948) добре видно з дороги (шкода, щзо я цього не знала - і їхала собі з ширіком,  а не телевиком).