English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чоп
Чоп століття тому.
Чоп століття тому.
Листівка-мозаїка з видами Чопа.
Листівка-мозаїка з видами Чопа.

Карта

Довгота 48.43, широта 22.21.

 

Перша згадка в документах: 1281

Населення: 8 900

Телефонний код: 031 37

Відстань до Ужгорода: 25 км.

З історії Чопа

Стара листівка: Тиса в Чопі
Тиса в Чопі

Чоп - ворота України, її найзахідніший форпост на кордоні із Словаччиною та Угорщиною. Але так вже сталося, що більшість з туристів бачить Чоп виключно з вікна потягів: туристично привабливим цей залізничний вузол назвати важко. Гори - це на північ, а Чоп лежить у верхів'ях Середньодунайської низовини. Пейзажі тут не запаморочливі, коротше. Ну і нехай, зате Чоп може похвалитися тим, що є найзахіднішим містом України!

Зовсім поруч - кордони відразу двох шенгенських держав, Словаччини та Угорщини. Площа міста складає 6,19 кілометрів квадратних.

 

Чоп, містечко між річками Тиса та Латориця, взяв свою назву, наймовірніше, від родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Чопі). Останній з представників цієї родини помер в середині XVI століття. Про Чоп є така легенда: начебто стояв над Тисою замок, де жив пан Міцбан з вагітною дружиною і старою тіткою. Якось, коли Міцбан з своїм загоном був на війні, жебрачка з двома синами-близнюками попросила вагітну пані про милостиню, та та лише прогнала її, ще й присоромила: "У порядної жінки не буває двійних зародків!" Жебрачка прокляла пані, побажавши їй відразу сімох дітей. Так і сталося: дружина Міцбана народила семеро хлопчиків. Тітка порадила шістьох покласти в корзину і відправити по Тисі. Так братів знайшов і виростив бідний рибалка. Через 16 років Міцбан повернувся з війни і влаштував учту. Шестеро братів прийшли на неї - і заспівали про своє життя. Та попри всі побоювання Міцбан зрадів своїм чисельним синам - і кожному дав по селу: Лоня (Lónya), Саловка (Szalóka), Есень (Eszeny), Ашвань (Ásvány), Чоп (Csap), Струмківка (Szürte) і Телек (Telek). А тітку добрий пан прив'язав до коня, написавши на спині "Це сміття" і тягнув в такому вигляді селом, аж поки жінка не померла...

 

Історія Чопа, як і історія всього Закарпаття, важка і непроста: за весь час свого існування Чоп змінив 142 власники!

В 1514 р. жителі села брали участь у селянській війні, що охопила Угорщину: з 32 воїнів додому повернувся лише один. В 1526-1577 рр. Чоп неодноразово страждав від турецьких та татарських набігів.

В 1675 р. австрійська влада подарувала село Чоп, яке належало до Капушанської жупи, у довічне користуванням феодалам Вечеї. А у 1697 році селяни з Чопа брали участь у повстанні з хмільною назвою Токайське. За наказом Ференца ІІ Ракоці на початку XVIII ст. в Чопі будується перша водозахистна земляна дамба: повені і зараз час від часу турбують регіон, а в ті часи вони перетворювалися на справжню катастрофу, позбавляючи селян їжі та майна.

 

Лише наприкінці ХІХ ст. Чоп отримав свій квиток до кращого життя: в 1872 році через нього пролягла залізниця, що пов’язала Угорщину та Галичину. Тепер жителям Берегсасу чи Унгвару (теперішнього Ужгороду) було легше подорожувати, а Чопу – розвиватися та зростати. Дві третини населення Чопа були так чи інакше пов’язані з залізничними роботами. (Думаю, ситуація зараз майже не змінилася: принаймні зовні вокзал у Чопі здається просто гігантським як на таке невеличке місто). І населення зростало: на початку ХХ ст. воно складало вже 1 800 чоловік.

 

Розвиток поселення сприяв і культурному зростанню його населення: в Чопі відкривається школа та бібліотека.

В радянські часи Чоп зберіг свій статус важливого залізничного вузла на перехресті доріг з Трієсту до Києва. Тут потяги змінюють колію: з наших 1520 мм на європейські 1435 мм.

 

Чоп — інтернаціональне місто. Тут протягом століть пліч-о-пліч живуть угорці, українці, словаки, цигани, росіяни. Написи, вивіски, та й розмови навколо в Чопі — двомовні: угорською та українською.

В Чопі також сходяться міжнародні автомобільні шляхи. В 1957 р. Чоп отримав міський статус. За місцевою легендою, цьому сприяв візит у поселення Й. Сталіна, який повертався через Чоп з Потсдамської конференції (3 серпня 1945 р.): начебто тиран, оглянувши привокзальну площу, сказав: «Чоп – справжнє місто, а не село!»

 

Зараз тут знаходиться один з найбільших в Європі митних постів «Тиса» (його пропускна здатність 5 000 легкових та 500 вантажних автомобілів на добу). Діє «Аеропорт Тиса». В центрі розташовано яскраво-жовтий реформаторський храм: здається, зовсім не той, який можна побачити на листівках початку ХХ століття. З 2003 року Чоп має статус міста обласного підпорядкування.



Зараз в Чопі роблять Шкоди.
Зараз в Чопі роблять Шкоди.
Зараз в Чопі роблять Шкоди.
Вокзал був серцем Чопа і на початку ХХ ст.
Čop je město v jihozápadním cípu Zakarpatské oblasti na Ukrajině. Leží při hranicích s Maďarskem a Slovenskem
Csap központja napjainkban
Csap - járási jogú város a mai Ukrajnában Kárpátalján
Чоп на старих листівках
Ciop este un oraş din Ucraina
Tschop ist eine kleine Stadt in der Oblast Transkarpatien, Rajon Uschhorod im äußersten Westen der Ukraine
Десь 1920-ті. Супер-моторизований Чоп.
Десь 1920-ті. Супер-моторизований Чоп.
Çop - Ukrainanıñ Zakarpattâ vilâyetinde bir şeer. Ealisiniñ sayısı 8 765 kişi
Реформаториський костел - зірка старих листівок.
Chop is an important railway junction in Ukraine
Кольорові листівки
Čop je mesto v západnej časti Ukrajiny, v Zakarpatskej oblasti
Čop je mesto v západnej časti Ukrajiny, v Zakarpatskej oblasti
Главна утца :о)
Czop liczy 8.919 mieszkańców, z których około połowy stanowią Węgrzy
Центр Чопа колись.
Центр Чопа колись.
Čop je mali grad u Zakarpatskoj oblasti u zapadnoj Ukrajini
Чоп, — Украинăн Карпатхыç облаçĕн Ужгород районĕнче вырнаçнă хула
Листівки-мозаїки
Tchop ou Chop est une ville de l'oblast de Transcarpathie, en Ukraine
Чоп — город в Закарпатской области, транспортный узел на границе с Венгрией и Словакией.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник