Карта
Координати: 48°33′49″ пн. ш. 24°57′23″ сх. д.
В південно-західному напрямку Коломия тягнеться нескінченною одноповерховою забудовою, переростаючи нарешті у Шепарівці - без всяких пауз. Шепарівці з траси на Яремче виглядають привабливо, і здається, що проживає тут значно більше люду ніж насправді (насправді - в районі 1,5 т.ж.). Відоме це село в межиріччі Коломийки та Прута з 1389 р. З часом росло, підкрадалося до Коломиї, проковтнуло лівобережну частину сусіднього поселення Княждвір - так само, як російські царі проковтнули Казанське ханство.
Колись на неіснуючій вже річечці Млинівці в Шепарівцях стояли чотири млина: до найбільшого в 1880 р. з Коломиї навіть провели залізничну колію.
З місцевих топонімів назову кілька цікавих - потічок Мочихвіст і зарослі Урвиколесо. В лісах поблизу села є резервація сірих чапель.
Про найстарішу пам'ятку села є дві версії. 1) В церковному інвентарі за 1824 р. сказано, що дерев'яну церкву св. Анни, котра і зараз стоїть в центрі села, було куплено в селі Нижній Вербіж у 1811 р. і встановлено на місці попередньої святині, яка згоріла. Дерев'яна ж каркасна. невелика дзвіниця походить з 1830 р. 2) Каталог В.Слободяна датує церкву 1876 р. і називає автора - теслю Івана Равюка. Каьалогу я інтуїтивно вірю більше.
В 1990 р. біля храму було насипано кенотаф борцям за волю України, а ще пізніше по обидві сторони від нього встановлено хресну дорогу, яка здалеку більше нагадує колекцію надмогильних хрестів. Не дуже вдале рішення. Каплиця, котра стоїть білдя кенотафу сьогодні відновлена 1 липня 1990 р. на місці попередниці, зруйнованої в 1968 р.
Греко-католицька Троїцька церква просто гігантська - особливо в порівнянні з невеликою кількістю жителів Шепарівців. Будували махіну понад 10 років, освятили її 4 грудня 2004 р.
В 1932 р. в Шепарівці за 10 тис. злотих було зведено симпатичний Народний дім для "Просвіти" (ця організація діяла в селі з 1899 р.). Тут діяв драматичний гурток і хор. Зараз в симпатичній будлівлі з маленькою годинниковою вежею - сільська бібліотека та актовий зал.
З Шепарівців родом народний артист України, композитор Петро Терпелюк.
На основі реферату
