Сюди туристам їхати хочеш-не хочеш, а доведеться - стільки тут всього. І якщо про замок в Галичі чи стародавні білокам'яні храми крилоса і Шевченкового знають всі, то занедбані маловідомі костели в Медусі чи Кукільниках можуть стати несподіваним відкриттям.

Галицький район утворено у 1939 році.
Районний центр -- місто історичне і мальовниче. Археологічні дослідження поблизу Галича, в селах Крилосі, Комарові, Підгородді, Вікторові свідчать, що на цій території людина оселилась ще в добу міді-бронзи.
Стародавній Галич розкинувся на Крилоській горі, біля її підніжжя у межиріччі Лукви та Мозолевого потоку аж до Дністра. Вдале географічне розташування міста у поєднанні з штучним укріпленням полегшувало його захист. Ще й досі збереглися залишки п'яти рядів могутніх фортечних валів, що досягають висоти близько 25 м. Тепер тут міститься філіал обласного краєзнавчого музею "Давній і сучасний Галич".
Найбільшого піднесення досяг Галич за Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного в "Слові о полку Ігоревім". Найвизначнішою архітектурною пам'яткою Галича був Успенський собор, збудований за князювання Ярослава Осмомисла у 1157 році, фундаменти якого досліджені археологами.
До найдавніших поселень відносяться Бовшів (1153 р.), Дитятин (1424 р.), Медин (1441 р.).
У 1901-1902 рр. в селі Вікторів жив і творив український композитор Д.Січинський. Вихідцем з с.Тустань є відомий український педагог, перекладач, лексикограф XVI ст. Лаврентій Зизаній.
Район багатий на природні копалини - марганцеву руду, вапняки, мергелі, суглинки, глину, пісок, гравій. Завдяки цьому тут розвивається місцева промисловість. Провідна галузь промисловості - харчова. На території району розташована Бурштинська ДРЕС.