Музею писанки - до речі, єдиному такому в світі - в 2007 р. виповнилося 20 років. Він був відкритий в 1987 р. як відділ музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

Ідея виникла, коли виникла технологія: головний охоронець фондів музею Любомир Володимирович Кречковським і тоді лише лаборант Марія Іванівна Болездюк винайшли техніку консервації та реставрації писанок. Тепер ці маленькі прадавні дива можна було зверігати та відновлювати.

Тим часам зараз присвячено кілька вітрин у виставковому залі йця-музею. Це зараз музей має чудове приміщення, а тоді він "квартирував" у церкві Благовіщення (1587). В кінці 1980-х церкву передали релігійній громаді, музей переїхав на вул. Шухевича. І лише до Х Міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю та другого всесвітнього з'їзду гуцулів, на які пожалували президент Л.Кучма та голова ВР І.Плющ (це сталося в 2000 р.) було зведене нове приміщення музею за проектом Ігоря Євстахієвича Шумана.

Цей музей абсолютно не нагадує оті храми Кліо, які відомі нам з дитинтсва. Він - сучасний, в найкращому сенсі цього слова. Експозиція, яку, до речі, продумувала сама пані Мирослава, веде глядачів від прадавньої символіки писанок (тут детально пояснять, яке значення має "риба", а яке "меандр") до розповіді про процес створення писанки, а також її реставрації - через численні зразки писанок з різних регіонів України (а вони ДУЖЕ сильновідрізняються один від одного) - до колекції розписаних чи розмальованих (людиною чи самою природою) яєць з різних країн світу. От фарфорове яйко з Франції, а ось весільні обрядові яйця з Алжиру. Писанки з Канади і США. Ізраїльські кам'яні яйця...

Фонди "Писанки" зростають щороку. На сьогодні колекція музею складається з понад 12 000 яєць. Зрозуміло, що продемонтрувати всі публіці практично неможливо - тому експозиція "Писанки" досить часто оновлюється. Крім того, тут проходять і інші виствки - скажімо, народної ікони (яка може бути дуже різною: на склі, вишитою хрестиком або бісером тощо).

Знайти "свій" експонат важко - тут стільки всього цікавого! Але мою увагу привернуло малесеньке яєчко в одному з стендів всередині самого "яйця". Потім я поцікавилась в пані Мирослави, чи то бува не перепелине?

Ні, хоча, виявилося, перепелині яйця теж розфарбовують - попередньо обробивши їх 9-процентним розчином оцту, який "змиває" плямистість з поверхні яйця. Оте маленьке яйко - то ЗНОСОК. Таке собі недорозвинуте яєчко, "жертва аборта". Як правило,в народі їх стараються відразу знищити, а ще кажуть, що якщо його сім днів поносити під пахвою і не розбити, то вилупиться ваш власний дідько, який вам допомагатиме в любовних справах, веденні бізнесу і захопленні Всесвіту.

З усіх яєць в Коломийській Писанці - це найнезвичніше і найнепримітніше. І правильно!

Писанки музейні працівники закуповують на пасхальних базарах, деякі приносять самі писанкарі. І якщо багато хто з них раніше робив свою справу на автоматі, не розуміючи всієї глибини символів, то таким пояснюється, що означає кожна рисочка у розписах - і наступного року умільці вже приносять в музей "правильно" розписані яйця.