English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Пнівський замок
Хоч замок - Пнівський, та до села Пнів від нього далеченько. А Надвірна - під боком. 18 серпня 2018 р. Аерозйомка коптером.
Хоч замок - Пнівський, та до села Пнів від нього далеченько. А Надвірна - під боком.
28 жовтня 2010 р. Пнівський замок, понівечений стихією і реставраторами.
Pniów, zamek. Пнівський замок біля Надвірної. Пнёв, замок. Thе Pniv castle
Трохи антикваріата в якості аперитива.
Pniv castle

"А тепер - Карпати! Я сказав, Карпати!", або що робити, якщо на Говерлу лізти не хочеться

Карта

 

Див. також мою статю в журналі "Бліц-Захід". і газеті "Надвірнянська правда"

 

Ви потрапили в чарівний край Черемоша і Прута, закупилися кептарями і розписаними дерев'яними яйцями так, що й онукам, мабуть, вистачить, об'їлися бринзи, перерахували з пастухом на полонині всіх брудноватих овець, спробували виконати на трембіті світовий супер-шлягер про те, що „краще гір можуть бути лиш гори” і заночували в справжній гуцульській гражді. Ви навіть помилувалися в івано-франківській ратуші на уламок щелепи риби-пили і жахнулися дикому виразу очей дикого (так, там так і написано) кота в одному з експозиційних залів. І що тепер?
А тепер самий час подивитися, чим ще, крім природи, багатий Прикарпатський край. Знову вашій увазі пропонується маленький фа... ой, FAQ: що, де, навіщо і для чого це усе взагалі потрібно.

ПЕНЬ ПНЕМ... ТЬФУ ТИ, ПНОМПЕНЬ...НІ, НЕ ТАК: ПНІВСЬКИЙ ЗАМОК!

Пнівський замок і Надвірна, що до нього підкрадається з півночі. Аерофотозйомка в серпні-2018.
Пнівський замок і Надвірна, що до нього підкрадається з півночі.

Почнемо з замку в пригороді українського нафтового Міні-Кувейту - Надвірної. Пригород називається ПНІВ, і якщо ви дуже постараєтеся, можливо, знайдете той самий пеньок, що дав ім'я цьому древньому поселенню. 
ДЕ? - а недалеко. Якихось 37 (чи 31, у залежності від обраної вами траси) на південь від Франківська. Траса покоротше виявиться ще і більш цікавою: по дорозі, у райцентрі Богородчани, у вас буде можливість оглянути костел і монастир XVIII століття. Пнів лежить відразу за райцентром Надвірна, по дорозі на Яремче. Це вже царство Горган.


ЩО? - Горгани що таке? Хм. Якщо по-енциклопедичному сухо, тo це "частина Українських Карпат, розташована між долинами рік Мизунки і Ріки на заході і р. Прут і Яблуницьким перевалом на сході. Горгани - система рівнобіжних хребтів із крутими схилами і гострими гребенями, з вершинами, покритими кам'яними розсипами" (УРЕ, том 3). Саме ці кам'яні розсипи місцеві жителі і називають горганами, а вже від розсипів і сам хребет одержав свою назву. Незважаючи на всю мальовничість, Горгани не дуже привітні до недосвідчених туристів. Хай якими податливими здаються ці гори знизу, та постійні спуски-підйоми проекзаменують стан вашої сердцево-судинної системи краще за лікарів. Тому ми їх і не скоряли, а лише ними захоплювалися - ними і замком у їх подніжжя.
Замок стоїть на пагорбі, біля невеликого струмочка, що, імовірно, колись був притокою Чорної Бистриці (так називали раніше Бистрицю Надворнянскую на відміну від Золотої, нині Солотвинської).

КОЛИ? - Серед середньовічних кам’яниx оборонниx споруд Карпатського регіону пальма першості належить Пнівському замку. Самий старий, самий великий (до появи Станіславської фортеці), самий більш-менш пристойно збережений. (Це якщо й комплімент, то дуже похмурий – візит в Пнів в листопаді 2003 року лишив гнітюче враження. Стіни тримаються лише на чесному слові, що його вони дали Карпатам та туристам. Крізь величезні тріщини, здається, навіть не сама масивна Блека легко могла б зрушити з місця в неглибоку прірву цю фортецю. Шкода).

З'явився цей форпост в другій половині XVІ ст. не без допомоги польських феодалів валаських (ми б сказали - молдавських) коренів зі смішним прізвищем Куропатви, які ще в другій половині XІ в. одержали ці землі за військову службу від короля Владислава Опольського. Є авторитетна думка, що фортецю побудували ще в ХІ ст., але поки вона не підкріпиться не менш авторитетними доказами, вірити цій думці ми не будемо. У XVII ст., після численних перебудов і реконструкцій, замок досяг свого розквіту.
ЯКИЙ? - У плані замок - неправильний п'ятикутник з кутовими оборонними вежами, спорудженими в різний час. Товщина стін - півтора метра! (І тріщини в цих стінах – теж по півтори метра! Вау!). Доступ до замку зі сходу утруднював глибокий рів, із заходу - схил плоскогір'я. Зі сторін, що залишилися, (а ну-ка, перерахували, скільки ж їх залишилося?) замок оточувала рівнина, що, імовірно, не подобалося Куропатвам, але, як і до Магомета, гори їм назустріч не пішли. Довелося будівельникам в цьому Куропатвам посприяти і створити неприступну фортецю за допомогою високих стін, міцних веж і хитро-пристосованих бійниць.
Потрапити в замок можна було лише через в'їздну вежу, до якої вів перекинений через рів звідний міст. У випадку небезпеки міст піднімали. Отвори, крізь які проxодили ланцюги піднімального механізму, добре збереглися донині. Ланцюги збереглися гірше, бо ніяк. Можливо, якийсь із солдатів гарнізону здав їх у свій час на металобрухт за пляшку-іншу угорського.
У цій же вежі був комин, навколо якого в xолодні дні грілася замкова варта. Щоби остаточно перетворити в'їзд у замок у вінець неприступності і зразок нездоланності, поруч з вежею будується привратний триярусний корпус з численними бійницями.
У польсько-турецьких війнах XVII століття замок відігравав роль форпосту польських сил. Особливо зросло його значення після захоплення рідного Кам'янця яничарами в 1672 році. Армія Ібрагіма-паші в 1676 р. вогненним смерчем пронеслася Прикарпаттям, зрівнявши з землею всі місцеві замки - усі, крім Пнівського.

Низько-низько над Пнівським замком.
Низько-низько над Пнівським замком.

А ЛЕГЕНДИ? - Веж у замку було шість - і всі різної конфігурації, хоча і триповерхові. Не збереглася до наших днів кругла вежа з контрфорсом, як і більшість баштових підвалів - усе це поховано зараз під землею. Можливо, разом зі скарбами Куропатв. Хоча сумнівно.
Зате набагато менше сумніватися приходиться в правдивості легенди про те, що підземний хід зв'язував Пнівський замок з Надвірною. Вихід з підземного лабіринту був нібито недалеко від парку в райцентрі. Дуже може бути. А от реальність другого ходу, аж до самого Манявского скиту, здається віртуальною: до Маняви добрих кілометрів 30, і це якщо не враховувати специфіку Карпатського рельєфу.
Щодо того, чи піддалася пнівська твердиня ворогам хоча б раз, чи ні, є протилежні думки. Польські історики стверджують, що, незважаючи нa усі спроби постанців і козaків, зaмок щасливо оборонився. А укрaїнський дослідник В. Грaбовецький вважає, що якраз і навпаки. Хто правий, поки невідомо.:о)

До речі, про Надвірну. Вигідне розташування на шляху до Угорщини, близькість лісу і соляниx шахт сприяли швидкому розвитку Нaдвірної як торгового і ремісничого центра. Та й магнати Куропатви не скаржилися: місто приносило їм чималий прибуток (а скарби, скарби де?).
Разом з Куропатвами в передгір'я Горган прибула і численна дрібна шляхетская сошка зі своєю челяддю. Для раптово зрослої в кількості католицької пастви в 1609 році будується костел. Та стоп. Про це – на сторінці про Надвірну.
ТРОХИ ІСТОРІЇ - Із зaмку вибирaлися загони шляxти і смоляків шукати опришків (карпатських робін-гудів), сюди для суду і розпрaви приводили пійманих "чорниx xлопців". Але, не дивлячись на такі каральні експедиції, опришки таки захопили неприступний Пнівський замок у 1621 р. Напад організував Степaн Буклaшко. Чоловік його сестри Олени - Прокіп Ючевів - покaзaв місце, де можна було підкопaтися під валом і потрапити в зaмок. Нa допомогу Буклaшко позвaв опришків з Буковини під керівництвом Гриня Кaрдaшa. Плaн спрацював, опришкaм дістaлaсь багaтa здобич. Звістка про зaxват зaмку блискавкою рознеслася округою. Шляxтa оргaнізувaлa погоню. З 48 учaсників нaпaду нa зaмок 24 потрапили в руки шляxти і після катувань були страчені в Коломиї і Нaдвірній. Жорстокі були часи.
А коли в околицях Надвірної в 1745 році з'явився сам Довбуш з невеликим загоном, шляхта і зовсім втратила сон - і покликала собі на допомогу смоляків та жовнірів.
З Пнівським зaмком по’вязaн і один з епізодів Визвольної війни в XVІІ ст. Коли Богдaн Xмельницький відправився поxодом у Зaхідну Укрaїну, у Прикaрпaтті почалося повстaння, яке очолив Семен Височaн із селa Вікторовa. А з ним - 15 000 (!) повстанців, серед яких було немало і дрібних шляхтичів. На озброєнні бунтівників були навіть гармати, тому такій значній армії здалися замки в Рожнятові, Зaболотові, Перегінську, Пaлaгичax, Більшівцяx, Лючі.
Зрозуміло, що Семен Височaн не міг обійти Пнівський зaмок. Пізньої осені 1648 р. повстaнці і козaцькі загони відправилися до твердині, де ховалося багато місцевих шляхтичів. Облогa продовжувалася кілька тижнів. Шляxтa з Болеxова спробувaлa було допомогти обложеним, але, побачивши сили повсталих, повернулa нaзaд. 
Час йшов, зброя все вдосконалювалася, кам'яні монстри грали все меншу роль у війнах і сутичках - і пнівський замок почав занепадати. У 1745 році його придбала родина магнатів Сенявських, а пізніше - Цетнерів.
Грaф Цетнер сприяв розвитку Нaдвірної і навіть дaв їй свій герб. Великі ліси, що обступили місто, забезпечували сировину для деревообробних підприємств; слaвилися своїми виробами тутешні бондaри, казанярі, кушніри. Нa місцеві ярмарки стікався народ з Польщі, Угорщини, Молдавії і навіть Росії.
Наприкінці 18 ст. Пнів потрапляє у власність держави (Австро-Угорщини). А вже на початку ХІХ століття орендарі жадібно розібрали камені замка на будматеріал для... вгадайте чого? Броварні!


А ЗАРАЗ ЩО? - Мальовнича руїна з прекрасним видом на двоголову вершину Старогори, з фундаментами палацу Куропатв і незрозумілим бетонним бункером біля в'їзду в замок. Тут безлюдно і якось мрійливо. Особливо добре мріється про те, що і до цієї перлини Прикарпаття доберуться колись реставратори.

(с) 2002

Про реставрацію Пнівського замку

Пнівський замок. Стерео-фото початку ХХ ст.
Пнівський замок. Стерео-фото початку ХХ ст.
Пнівський замок. Стерео-фото початку ХХ ст.

30 червня 2010 року ІФпортал повідомив страшне: внаслідок повені обвалилася частина Пнівського замку, а саме башта, яка найкраще була збережена: північна.

 

Як зазначав автор проекту реставрації Роман Михайлишин, робота над проектом триває вже десятки років в Івано-Франківській філії інституту Укрзахідпроектреставрація (архітектори М.Король, О.Уруська, Н.Галюк, О.Лундяк). З семи веж замку (одна з них повністю втрачена) було розроблено робочі креслення на п'ять веж, на шість - ескізи. Проекти передбачають дерев'яні перекриття веж, дахи з дахівки або бляхи під дахівку.

Коли почалося фінансування відновлення (2004-2005 рр., з держбюджету виділено 400 тис. гривень), до замку було підведено електропостачання, влаштовано підстанцію, завезено будматеріали. Була піднята стіна біля гранчастої вежі.

А далі почалось щось скандальне. Замок було розконсервовано замовником проекту без погодження з інспекцією з охорони пам'яток. Виділені гроші осіли невідомо де. Роботи мала вести приватна фірма "Про-Макс". Процитую статтю Миколи Чорненького:

"...як свідчать матеріали УБОЗу, "… службові особи управління архітектури та містобудування Івано-Франківської області, вступивши в злочинну змову з посадовими особами ПП "Про-Макс" (м. Івано-Франківськ) протягом 2004-2005 років, шляхом завищення вартості та обсягів робіт при реставрації пам'ятки архітектури національного значення "Замок 16-ст. у с. Пнів Надвірнянського району" (охоронний №280-Н), незаконно привласнили цільові бюджетні кошти та легалізували їх через приватних підприємців області на суму понад 225 тис. гривень.

(...) Як свідчить довідка про вартість виконаних робіт, у серпні та вересні 2004-го року реставратори постаралися на 110251 гривню. Були здійснені роботи із розчищення грунту навколо фортечного мура Замку, розбирання бутової кладки стіни, відтворення кладки з бутового каменю висотою майже півтора метра, влаштування монолітного пояса тощо.

Уже четвертого січня 2005-го року обласне управління містобудування та архітектури і ПП "Про-Макс" уклали новий договір. Акти виконаних робіт засвідчують витрату на реставраційні роботи трьохсот тисяч гривень.

Сказано, що нібито при виконанні кладки з бутового каменю використовувався кран на автомобільному ходу, який орендували в приватного підприємця. Та, як виявилося, в того приватника ніякого крана немає. Він надавав "промаксівцям" лише транспортні послуги власним вантажним автомобілем. Хоча за використання крана, згідно з актом виконаних робіт у жовтні 2005-го року було оплачено 10 тисяч гривень.

Цікаво закуповувався в приватних підприємців бутовий камінь. За товарними чеками, один кубічний метр коштував 50-70 гривень. І везли його буцімто з Пасічнянського кар'єру "Нерудник" Надвірнянського кар'єру та з села Жураки Богородчанського району.

Оперативники запросили інформацію про ціну на бутовий камінь у 2005-му році. І небезпідставно були здивовані повідомленням, що одна тонна його коштувала на той час лише 24 гривні. Тобто вартість каменю штучно завищили в два-три рази. Більше того, підприємці-реставратори Пнівського замка в 2004-2005-му роках на згаданих уже кар'єрах бутовий камінь не закуповували. (...)

Між тим, документи підтверджують, що для будівництва фортечного мура Пнівського замка в приватних підприємців спритні реставратори придбали в 2004-2005-му роках майже 457 кубометрів бутового каменю на 24 тисячі 305 з копійками гривень. Але насправді, за висновками експертизи, на будові використали лишень 183 кубометри каменю, що коштує чотири тисячі 334 з копійочками гривень. Кудись випарувалися 19 тисяч 970 гривень.

На реставраційні роботи обліковано понад 131 кубометр цементно-вапнякового розчину на загальну суму 24 тисячі 415,9 гривні. Та експерти встановили, що витрачено менше 70-ти кубометрів розчину на 17 тисяч 380 гривень. Тобто ще понад сім тисяч українських гривеньок попливли в чиїсь кишені, як швидкоплинна вода в прикарпатських Дністрі чи Пруті. Немає! Забудьте!

Ще один шахер-махер здійснило ПП "Про-Макс". У грудні 2005-го року уклало угоду з якимось там приватним підпри- ємцем, котрий мав виконувати ремонтно-реставраційні роботи, на кругленьких 50 тисяч гривень. Чоловік пояснив правоохоронцям, що він особисто мурував вісім бійниць на фортечному мурі Пнівського замка. Щоправда, "спеціаліст" не має ліцензії на здійснення реставраційних робіт, як і відповідної кваліфікації. У 2003-му році він лише закінчив Прикарпатський національний університет, здобувши диплом економіста.".

 

В 2007-2008 рр. реставраційні роботи продовжувалися, хоча й кволо. Скажімо, було облаштовано підлогу й перекриття в одній з башт. Було змуровано дивний якийсь камін. Тож сказати, що роботи повністю припинилися, не можна. Але й назвати таке ніяке відновлення реставрацією теж язик не повернеться.



Власне, село Пнів
Село Пнів від замку далеченько - вже в горах
30 червня 2010 р. стався обвал північної башти.
30 червня 2010 р: обвал північної башти Пнівського замку.
Пнівський замок. Пнёвский замок. Château d'Pniv. Cetatea Pniv
Той самий вид-2002. Було ефектно
Пнівський замок з півночі. 2002 р.
Іншим баштам не набагато краще
Аварійний стан Пнівського замку (Івано-Франківська область)
Аварійний стан Пнівського замку (Івано-Франківська область)
Проект реконструкції круглої вежі і західної вежі з корпусом авторства Р.Михайлишина.
Пнів. Проект реконструкції круглої вежі авторства Р.Михайлишина
Пнів. Проект реконструкції західної вежі авторства Р.Михайлишина
Ще фрагмент проекту від Укрзахідпроектреставрації.
Ще фрагмент проекту від Укрзахідпроектреставрації.
Історичне фото: позаду видно неіснуючий вже бункер.
Pniv castle
Добре видно опорну стіну на березі річки.
Майже план Пнівського замку :о)
Замок в Пневі, Карпати - і якась індустріальна штука
Класичний вигляд Пнівського замку у серпні 2018 р.
Замковий пагорб у Пневі біля Надвірної
Замок у Пневі з неба
Замок у Пневі з неба
В'їзд в замок. Жовтень-2010
В'їзд у Пнівський замок
Панорама замку від дороги
Панорама Пнівського замку від дороги
Фото І.Хоми.
Фото І.Хоми.
Квітень-2002.
Pniv castle
Відновлені фрагменти мурів
Відновлені фрагменти мурів фортеці в селі Пнів біля Надвірної
Хеловін-2003
Pniv castle
Антикваріат з путівника М.Орловича.
Zamek w Pniowie
Пнівський замок. Старі листівки.
Пнівський замок. Старі листівки.
Пнівський замок. Старі листівки.
Old castle in Pniv (Pniow) in Western Ukraine
Пнівський замок, кінець ХІХ ст.
Пнівський замок, кінець ХІХ ст.
Двір замку
Двір Пнівського замку
Стан дороги біля замку
Стан дороги біля замку

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник