Координати: 48°13′27″ пн. ш. 25°37′53″ сх. д. Карта
41 км до Чернівців. 16 км до Сторожинця. Близько тисячі жителів. Перша згадка - 1779 р.
Дістатися сюди можна:
1) пішки (мій варіант); 2) власною автівкою; 3) бусом зі Сторожинця (відправлення о 6-40; 8-40; 12-00; 15-30. У вихідні не курсують).
День села - перша неділя серпня. Кажуть, тут непогано маланкують в сезон.
Сюди варто добиратися не лише заради природи (а вона тут на диво мальовнича, нехай враження і псує грунтівка, яка дикими псами випускає за кожною автівкою шлейф пилюки). Сюди варто їхати заради вкрай симпатичного літнього палацу Васильків-Фл(ь)ондорів - ну і дерев'яної церкви, як хто бляху любить.
Маєток, який довгі роки належав графам Василькам, Фльондори купили у 1890 р. Отже, вже з палацом.
Палац стоїть в парку (дерева, щоправда, молоді), кодове слово по його розшуках - "школа". Школа тут ще з 1946 р. Напівпідвальне приміщення у палаці (1887) колись було кухнею - його склепінчасту стелю можна роздивитися через вікна. Вище, на першому поверсі, були тераса та п'ять кімнат. На останньому поверсі - балкон, гардеробна і ще три кімнати. Барон Олександр Фльондор (селяни називали його "барончиком") облаштувався з комфортом - у садибі було облаштовано водогін.
Фльондори були не єдиними багатіями у Слободі: тут був також маєток сестер Марії і Єлизавети Крейдер (споруда не збереглася). Коли у селі згоріла стара церква, саме Марія Крейдер надала деревину на будівництво існуючої зараз святині Різдва (1925). Де ж вона знала, що за кілька десятиліть храм обіб'ють бляхою.
Правда, є ще один версія про появу у Слободі-Комарівцях дерев'яної церкви: начебто сюди перенесли дерев'яний монастирський храм зі Стрілецького Кута після того, як австрійська влада у запалі секуляризації закрила там обитель.