В грудні 1877 року будівля була готова. Її стіни та зали, які розмалював професор історичного живопису Карл Йобст, пам'ятають найзначніших музичних зірок XIX століття: Соломію Крушельницьку, Енріке Карузо, Артура Рубінштейна... Пройде більше ста років, і це приміщення, віддане Чернівецькій філармонії, позичить своє ім'я для площі, на якій стоїть.

Фасад філармонії, як груди старого солдата, прикрашають ордени-меморіальні дошки: на честь перебування Миколи Лисенка 1904 року, в пам'ять засідання Ради військових депутатів 1917 року та на честь видатної артистки Чернівецького єврейського театру Сіді Таль. Найяскравішою примою Чернівецького єврейського театру була в 30-60-х роках XX століття Сіді Таль (справжнє ім'я Сореле Біркенталь, 8.09.1912 - 17.08.1983). Грою корінної

чернівчанки захоплювалися Леонід Утьосов і Аркадій Райкін. Соломон Міхоелс закликав записувати її ролі на платівки, щоб донести цей скарб до нащадків. Спектаклі єврейського театру, де вона грала, - до речі, останнього в Україні, закритого в 1950-х,- завжди були для міста подією. Слава Сіді Таль гриміла і в румунські, і в радянські часи: вона отримала звання заслуженої артистки УРСР. Тарапунька та Штепсель (відомі радянські коміки) писали: „Ми побачили на сцені великого майстра перевтілювань, акторку широкого діапазону. З незвичною простотою та виразністю вона читала монологи, співала народні пісні, танцювала... І все це вона робила з великим блиском, талантом, викликаючи захоплення публіки". В її честь названа одна з вулиць міста та встановлена зірка на Театральній площі.

Площа Філармонії наповнена деталями; вони ховаються від неуважного ока, але варто один раз їх помітити, щоб потім завжди відшукувати поглядом. Ось гарна двоповерхова кам'яниця на розі вулиць Бетховена та Заньковецької, прикрашена куполом. Над куполом - флюгер із символом так званого собачого ока.

Ще одна деталь. У 1930-х роках на площі з'явився нашвидкоруч збудований критий ринок, який функціонував до 1999 року, аж поки його стіни не вкрились тріщинами. 2005 року Чернівці на свій 597 день народження отримали розкішний подарунок - оновлену площу, на якій невдовзі з'явився фонтан, а в холодну пору року дітлахів та дорослих чекала в 2005-2006 роках "імпортна" ковзанка, що не топилася навіть при плюсовій температурі.

Старі будинки скинули багаторічні нашарування фарб зі своїх фасадів, щоб одягнутися в ті кольори, котрі так личили їм ще в позаминулому столітті. До речі, при реконструкції площі робітники поблизу філармонії знайшли з десяток старовинних монет.

Нині площа, де колись записували до австрійського війська (саме тут рекрутом став Юрій Федькович) та торгували мукою, перетворилася на гарний куточок старих Чернівців, нарешті позбавлений задушливого торгового „аромату".