Координати:  48°16′29″ пн. ш. 25°39′49″ сх. д. 

Карта

Понад 500 жителів. Не дарма німці називали це село Kabestie. 

На похороні Карпат буде дуже гарна домовина - блищатиме так, що космонавтів засліплюватиме у їхніх орбітальних модулях. Бо домовина буде з бляхи і вся в чеканці. 

Вона вже майже голова - Карпати, колишнє царство дерева і гір, зараз стало царством бляхи. Ну і гір, їх ще не додумались оббивати вагонкою чи ще чимось вкрай сучасним і дешевим на вигляд. 

Подивіться на чорно-біле фото 1980-х років. Йому, певно, й 30 років немає. В машину б часу - і туди, в чарівний край Черемоша й Прута, в рік десь так 1989-ий. Джинси й тоді носили, кросівки теж, гроші радянські знайти десь можна, фотоапарат - ну, великий, але не така вже це й підозріла річ. Ох би покаталася я тією, вже назавжди минулою Україною - без зойків мобілок і риків блатняку в автобусах, без нав'язливих fm-станцій з усіх вікон, без бляшаних уродців замість храмів. 

Покровську тризрубну церкву в Ясенях, архітектурну пам'ятку національного значення, релікт XVII століття, поховали заживо у бляшаній домовині. Завершену красу простоти і ясності - нічого зайвого! - замінили придурковатими башточками і аляповатим, безсенсовним псевдо-російським куполом. До якого патріархату належить храм, видно неозброєним оком. Дах з ґонту, такий ПРАВИЛЬНИЙ, такий гарний, напевно, вже зотлів під шапкою недолугого бляшаного мономаха. 

Коли в Костинецькій сільраді заповнювали своєрідний паспорт Ясенів, в графі "Пам'ятки архітектури" хтось промичав: "Немає". Немає в ясенівців смаку, а пам'ятка є. Ну, була - зараз є зомбі від краєзнавства, біля якого кожного року на храмове свято 14 жовтня водять напів-тверезі хороводи під російську попсу.