Координати: 47°59′34″ пн. ш. 25°59′55″ сх. д.

Близько 300 жителів. Перша письмова згадка - 1840 р. 

За півкілометри до румунського кордону. Карта

Ніхто сюди їхати не планував. Просто коли в машині немовля Григорій віком у шість тижнів і Мік, віком в багато разів більше, трапляється всяке. Штурманську роботу Мік взяв на себе, в мене природжена глибока довіра до чоловіків, я вважала, що карта в надійних руках. Так, виїхавши з Черепівців, ми раптом опинилися у чистому полі на грунтівці. Мама сказала, що все, треба розвертатися, дорога погана. Підсліпкувата я з заднього сидіння поглянула вперед, побачила на горизонті хатки - і почала найдорожчим клястися, що дорога попереду є. Бо не може такого бути, що от за спиною одне село, попереду друге - і між ними не буде дороги.

Попереду були майже Вашківці. Тільки Вешкеуці, бо румунські. За сто метрів ми вперлися фарами у державний кордон України з Румунією. Десь в кілометрі ліворуч холодним полиском виблискувала довга змія ТІРів, що завмерли у черзі на митниці в Порубному. 

Так ми знову потрапили в Новий Вовчинець - але вже свідомі, що це він. Бо карту я забрала назад. 

З архітектурних домінант тут дітище ХХІ ст., мурована церква пророка Іллі (освячена 21 липня 2007 р., будувалася з 1998 р.), та старіша дерев'яна дзвіниця на цвинтарі (1937). Дзвін до неї свого часу замовили за 600 леїв у Чернівцях. Освятили дзвіницю на Вознесіння.