Так як місто нехай і невелике, але багате пам'ятками, хоч на кількох зупинюся докладніше.

Найвище за все-все-все в Кремсі розташована колегія піарів (зараз там університет і якісь дитячі навчальні заклади) з костелом. Ще в жахливо далекому 1014 р. кайзер Генрих ІІ надав єписопу Беренгару фон Пассау чималий наділ, щоб заснувати на ньому фарний костел. Ділянка була розташована на підвищенні, звідти відкривався чудовий вид на все місто. Храм на горі став найдавнішою культовою спорудою Кремса. Легенда навіть приписує її заснування святому Стефану. Та перша документальна згадка про Маріацький костел на цьому місці відноситься вже до 1284 р. В кінці XV століття церква відійшла до міської общини. 1457 р. датується головний вівтар. На західному порталі храму збереглися цифри "1477".

Освячення костелу відбулося в 1508 р. (як і всі готичні храми, собор в Кремсі будувався довго). Навіть тоді ще не було повністю закінчено внутнішні роботи: вони тривали аж до 1515 р.

Пізньоготичний храм є одним з найкращих зразків стилю в Нижній Австрії. Вражають готичні склепіння. Більшість пам'ятних таблиць на стінах походить вже з доби Ренесансу. А прегарний орган належить епосі бароко - як і барочне оформлення інтер'єру, виконане знаним австрійським майстром Мартіном Йоханном Шмідтом, відомим як "Кремський Шмідт" ("Kremser Schmidt").

В 1616 р. храм було віддано ієзуїтам. Вони заснували при ньому монастир, відкрили гімназію. В секулярізаційному 1776 р. комплекс дістався піарам - монахам, які активно займалися шкільництвом, і тим були симпатичні кайзеру, який бажав, щоб монастирі приносили користь.

Височенна башта собору вже при ієзуїтах використовувалась також як пожежна каланча, звідки подавався сигнал в випадках пожежі чи небезпеки. Найнижча частина вежі походить з романського ХІІІ ст. - все ще помітні романські вікна. Споруда була перебудована в XV ст. Біля входу до вежі з західного боку знаходиться вмурований єврейський надгробок, на якому вже практично не розібрати напису. В 1900 р. напис ще читався: там йшлося, що це надгробок рабина Нахліфа (Nachlifa, помер в 1395 р.). Важко сказати, як камінь зберігся, незважаючи на погром єврейської громади Кремса в 1421 р., і чи не був він перенесений сюди з окописька в гуманістичному XVI столітті.   

В храмі є кілька стендів, присвячених його історії (з моделлю храму в романські часи, кресленнями, історією його нещодавньої віднови, з макетом Кремса). На зовнішніх стінах збереглися старі фрески. В них, як в картини, вписані скульптури Ісуса.

Збереглися розгалужені підземелля, прориті під собором. знаходила згадки про багатющий костельний музей. Оббійшла всю будівлю і зовні, і всередині - не знайшла.

В ХІ-ХІІ ст. місто називалося Креміс (Chremis) і було серйозним суперником Відня. Принаймні, за розміром міста співпадали, і значення важлвих торгових центрів на перехрестях шляхів було в обох поселень. Вже тоді поселення мало міські права - отримало їх від самих Бабенбергів.

Влітку сюди можна приплити на кораблі - в Кремсі є річковий порт. Можливо, взимку теж можна, але не дуже хотілося. Ми лише баржу бачили, яка тягла в Штайн (колись окреме містечко, а зараз район Кремса) якийсь важливий груз.

Неподаліку від міста є розвалини замку Дюрнштайн (Durnstein). Тут довгий час перебував в ув'язненні англійський король Ричард Левове Серце (це так легенда каже. Історики хмикають: більш вірогідно, що Ричард відбував ув'язнення у Відні).

Головна міська вулиця, Landstrasse, є пішохідною і веде до Steinerthor (1480, надбудова 1754 р.) - єдиної вцілілої (з чотирьох) середньовічної міської брами. Брама - символ міста.

Від міських фортифікацій вціліли фрагменти мурів і потужна Порохова вежа. Її чудово видно з дороги на Рехберг.

В Кремсі є музей карикатур (зведений віденським архітектором Густавом Пайхлем, Gustav Peichl). Дах музею нагадує шиповано-гострий альпійський краєвид, а сам фасад - смішну мордочку. Ну і інші всілякі музеї. В принаймні двох з них в грудні 2008 р. йшов капітальний, безапеляційний ремонт. Особливо шкода, що не потрапила в міський музей, розташований в неоготичному домініканському костелі в центрі міста.