Невелике (менше 3 т.ж. населення) містечко поруч з Кремсом. Відоме двома речима: по-перше, тут теж виробляють добре біле вино, по-друге, над Фуртом царює бенедиктинський монастир Göttweig. Гора (449 м!), на якій розташувався цей масштабний барочний комплекс, теж називається Гьотвайг. Гора вкрита прадавнім лісом, який теж має свою назву - Дункельштайнер ("темний камінь" буквально", звучить по-готичному лихо). Між іншим, кляштор можна не лише оглядати і дивуватись барочній писі, а й зупинитися там на нічліг. В неділі і свята в 7.30 і в 10.00 ранку туристи можуть відвідати меси. В будні дні монахи ласкаво запрошують до молитви о 6 ранку.  

Вхідний квиток коштує 7 євро - це якщо ви не приїхали взимку, коли туристичний сезон вже закінчився. Тут є багатий музей, окреме Імператорське крило з розкішними сходами і фресками на стелі. При обителі діє ресторан. Це звучить дико хіба лише для вкрай консервативних православних. :о)

Монастир виник ще в 1083 р., коли таку стратегічно зручну гору запримітив єпископ з Пассау св. Альтманн. Та спочатку тут квартирували августини. Бенедиктинці з'явилися в 1094 р. - щоб заснувати на горі конвент св. Бласієна. Так тут і мешкають вже понад 900 років. Зараз в обителі проживає 54 монахи: вирощують виноград, ходять в темний ліс за ягодами тощо.

Як і Кремс, Фурт з 2001 р. входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, адже лежить неподалік дунайської долини Вахау. Схильні до порівнянь журналісти називають абатство "австрійським Монтеказіно".

З часів Середньовіччя збереглося не так і багато: частина каплиці Ерентрудіса (1072 р.), крипта з релікварієм св. Альтманна, готичні хори в соборі, Лапідаріум (колекція старих кам'яних надгробків) і стара фортеця - адже монастир був ще й оборонним. Сучасне барочне диво було зведене за проектом цісарського архітектора Лукаса фон Хільдебрандта (Lucas von Hildebrandt) в 1720-1740 рр. - після того, як старий монастир було майже повністю знищено в 1718 р.  

Fax: +43.2732.85581.244

tourismus@stiftgoettweig.at