Через те, що бендерська фортеця до недавнього часу була у відомстві військових, знала я про неї дуже мало. В книги з архітектури, як от "Украина и Молдавия" (1980) Г.Логвина укріплення не потрапили, збірник "Сквозь века" про них мовчав, нечасті туристичні буклетики з тогочасної МРСР в гості до старих стін не зазивали.
Але я все-таки вмовила малознайомих мені московських компаньонів з подорожі Молдовою заїхати побивитися на бендерську фортецю. І правильно зробила!
Щоправда, молоді москвичі дуже обрежно віднеслися до цієї ідеї - назва міста їх лякала. Вони, певно, вважали, що тут в кожних кущах сидить оуновець зі шмайссером. Та де там певно - абсолютно точно так думали. А то б не запитували мене, чи місто названо на честь Степана Бандери.
Так от про назву. Вона виникла ще в 1541 році, задовго до УПА. Румуни часом називають місто також Тігіна. На початку ХХ ст. міська дума навіть хотіла офіційно перейменувати місто в Тігіну, щоб витравити турецький слід навіть з топоніміки. Влада Бесарабії таке рішення не схвалила.
За легендою, слово "бендери" перекладається з турецької як "Я хочу!" Саме ці слова сказав чоловік Роксолани, султан Сулейман Пишний, який у 1538 р. мріяв захопити це місто на Дністрі. І захопив таки.
За іншою версією, Бендери - це фортеця на переправі. Та найбільше прихильників має версія, що назва походить від перського слова "порт", "гавань", "портове місто". В якості вагомих аргументів - чимало населених пунктів-портів в Ірані, у склад назв котрих входить слово "бендер".
