Назва вулиці більш ніж прозора - сюдою в XVII-XVIII століттях йшов шлях на Жовкву. Часом його також називали Волинським шляхом. А ще колись ця вулиця називалася вулицею Святого Мартина - завдяки саме оцій пам'ятці архітектури. Лише назва вулиці радянських часів нелогічна і незрозуміла - Декабристів.
Пам'ятка ця входить до реєстру національного надбання, до речі. Первісна дерев'яна святиня на цьому місці з'явилася в 1630 році, та згоріла вже в 1648-му (за іншими даними, в 1700 р.). Після пожежі храм відновили вже в камені - і сталося це в 1736 р. При костелі св. Мартина діяв шпиталь для військових інвалідів, яким завідували ченці-кармеліти.
З точки зору архітектури - звичайнісінька варіація на тему римського Іль-Джезу: пізнє бароко, двоярусне членування фасаду, волюти і скульптури ангелів на фронтоні.
В XVIII столітті інтер'єр храму було розписано фресками художником Йозефом маєром. Чи збереглися фрески, не знаю.
Поруч - Г-подібне двоповерхове приміщення келій, об'єднанних з мурованою дзвіницею з барочним дахом.
Зараз в костелі церква ХВЄ.
