English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Катедральний костел у Львові
Гравюра Алоїзія Томашевського, 1835 р.

Львівська катедра. Гравюра Алоїзія Томашевського, 1835 р.


В катедрі. Січень-2005.

В катедрі. Січень-2005.


Головний католицький храм Львова, Львівщини і загалом всієї України, напевно. Його і так всі знають, але все-таки повторімо історію костелу.

 

Дозвіл на зведення в Львові катедрального костелу король Казимир отримав 1360-х роках від Авіньйонської курії (резиденція Папи римського тоді містилася не в Римі, а в Авіньйоні). Фундамент заклали в 1368 р., та будівництво, як це бувало всюди в Європі з великими готичними соборами, тривало довго. В випадку Львова — майже два століття. А скільки було перебудов! Не дивно, що цей храм є своєрідним підручником з архітектурних стилів: від готики і ренесансу до бароко і рококо, і далі — до модерну.

 

1405 р. частину храму (автором проекту був Микола Ничка) освятив Перемишльський єпископ Матей, але катедральний статус храм отримав вже в 1412-1414 рр., коли в місто з Галича була перенесена архідієцезія. В 1481 р. катедра являла собою готичну тринавну будівлю з червоної цегли.

В 1645 р. в каплиці Домагаличів було встановлено т.з. "чудотворний" образ Матері Божої Милосердної (1598). Цей образ є надзвичайно важливим для поляків: саме перед ним в 1656 р. король Ян Казимир склав урочисті обітниці і назвав Мадонну Королевою Польщі (див. ілюстрацію збоку).

 

 


 Ядра в пам'ять про війни.

Tygodnik Ilustrowany, 1867 р.

В східну стіну костелу вмуровані гарматні ядра, як нагадування про турецьку облогу Львова в 1672 р. Про це говорить і напис над найбільшия ядром: «Ex obsidione turcica». (Польський тижневик Tygodnik Ilustrowany за 1867 р. в своєму короткому описі катедри приводить весь напис з ядра: навіть дивно, що на одній залізній кулі змогло уміститися стільки - майже півсотні! - пафосних слів). Вище розташовано ядро з написом «Ex obsidione ruthenorum» («З української облоги») — згадка про березневі події 1919 р. і українсько-польську війну. На східній же стіні, з боку вул. Галицької, є й зображення ікони, встановленої відомим геометром Юзефом Вольфовичем на згадку про передчасну смерть від хвороби його 9-річної онучки Катерини, доньки Войцеха Домагалича. Сталося це 1598 р.

 

Перебудова катедри у стилі бароко почалася в 1760 р. за участю львівського архітектора Петра Полейовського. На той час храм перебував в мало не аварійному стані. Було демонтовано і перебудовано старі вітарі і каплиці, споруджено нові. Чудотворний образ перенесли у головний вівтар святині. Станіслав Сроїнський виконав у 1769-1775 рр. розпис інтер’єрів костелу. 1776 р. "чудотворна" ікона була коронована, а храм оголошено Санктуарієм Матері Божої Милосердної.

 

Барочний вигляд головної католицької святині Львова був не всім довподоби: наприкінці ХІХ ст., в часи моди на неоготику, комітет на чолі з єпископом Яном Пузиною вирішив повернути споруді готичний вигляд. Та ініціатива львівського кліру не знайшла підтримки у верхах, у Відні. В результаті перебудовано було лише пресбітерій. У 1910 р. папа Пій Х присвоїв катедрі титул малої базиліки.

 

В ті австро-угорські часи собор налічував відразу дві казальні: одна для польської громади міста, інша ж - для німецькомовних його жителів. Формально меси німецькою мали служити й інші костели Львова, але всім вдалося сяк-так від цього обов'язку ухилитися (домінікани тримали для таких цілей німецького каплана, котрий ніц не робив, ієзуїти старанно вчили німецьку, але не правили нею тощо), а от катедра за своїм статусом собі такого дозволити не могла.

 

Катедра до наших часів зберегла чимало старих і цінних надгробків. Найціннішими з них ще в ХІХ столітті вважалися надгробок Кросновського в каплиці Найсвятішого Сакраменту, а також плити з іменами родини Кампіанів - в каплиці їх же, Кампіанів, імені.


 Каплиці собору


Головний католицький собор Львова налічує головний (1765-1771 за проектом П.Полейовського) і два бічних вітарі (1773-1776) та вісім каплиць. Ренесансна каплиця Кампіанів (каплиця Ісуса Бичованого) була зведена в 1585 р. на місці каплиці матері Божої, фундованої родиною Струмилів. Завершено побудову споруди в XVII ст. Архітекторами виступили Павло Римлянин та Андрій Бремер. Стіни каплиці оздоблені майстерним різьбленням на євангельські сюжети. Чорний мармуровий вівтар виготовив голандський митець Генрик Хорст (1580-1586). Склепіння каплиці в 1774-1775 рр. розписав С.Строїнський. 1905 р. каплиця була ґрунтовно реставрована (архітектор Владислав Садловський, художник Генрик Кюхн).

 

Каплиця Матері Божої та св. Антонія зведена в 1770-1780-х рр. і розписана С. Строїнським. Вівтар у стилі рококо походить з 1770-х рр.

 

Каплиця Вишневецьких (Золота або Пречистих Дарів) є однією з найстаріших в споруді. Зведена на кошти Анни Бучацької в 1495 р як каплиця Пресвятої Діви Марії і св. Станіслава. Її розбудова мала місце в 1587 р., в кінці XVII ст. та в 1733-1770 рр. (остання перебудова була здійснена на кошти князя Яна Вишневецького).

 

Каплиця Христа Милосердного і Матері Божої Неустанної Допомоги зведена в 1628 р. на кошти Петра Мілевського і пізніше перебудована у пізньобароковому стилі, а в 1904 р. — в стилі модерн (архітектор Садловський). Тоді ж каплиця розписана львівським художником Мироном Петшем.

 

На місці каплиці Купців було зведено в XVIII ст. каплицю Матері Божої Ченстоховської. Поліхромія виконана С. Строїнським у 1774-1775 рр. Каплиця Ісуса Розіп’ятого (Яблоновських) зведена у 1769-1771 рр. на місці каплиці Радників з 1454 р. Розпис, здійснений в 1773-1775 рр. С.Строїнським, було відновлено в 1930 р. Вівтар виготовив скульптор Я.Оброцький у 1775 р.

 

Каплицю св. Казимира (зведена в XVIII ст. на місці каплиці Польських Святих, відновлена в 1871 р.) прикрашає пізньобароковий вівтар з 1875 р. (скульптор Я. Оброцький).

 

Каплиця св. Йосипа (Замойського) з’явилася під час барокової реконструкції костелу на місці калиці св. Анни (XVI ст.) і є усипальницею архієпископа Яна Замойського. Пізньоренесансний алебастровий вівтар виготовив у 1592 р. краків’янин Ян Бялий.


 Новітня історія катедрального собору Богоматері

Гравюра К.Мейора, Tygodnik Ilustrowany-1864.

В радянські часи костел продовжував діяти. Я чудово пам'ятаю, яке величезне враження на мене справила меса, яку я відвідала тут дитиною восени 1986 р. Це було перше католицьке богослужіння, яке я бачила в своєму житті (кам'янецька катедра була в ті роки музеєм релігії і атеїзму). Поважні чоловіки в білих шатах і з якимись чи то прапорами, чи то транспарантами здивували - ну дорослі ж дядьки, що вони як на дитячому святі себе поводять? А самі розписи і вівтарі собору видалися надзвичайно розкішними. Я з сумом визнала для себе, що наша катедра львівській катедрі таки програє. :о) Ще раз я підтвердила цей факт для себе в 1993 р. Потім в 2001-му. далі заходила до головної католицької святині Львова з вже зацементованими враженням - і з рідними костелами не порівнювала. :о)

 

2 березня 1991 р., вперше за 58 років, у львівській катедрі було проведено єпископське свячення. Костел був відремонтований у 1999-2001 рр. 25 червня 2001 р. храм відвідав Папа римський Іван-Павло ІІ. На честь понтифіка на стіні будівлі 25 червня 2003 р. встановлена меморіальна плита.

 

Неподалік з катедрою розташована пізньоренесансна каплиця Боїмів (1609-1615, ймовірний архітектор А. Бремер), що теж тісно пов’язана з головною католицькою святинею Львова. Будівля вражає: неначе традиційну каплицю вивернули, і іконостас опинився назовні: фасад вкритий прегарною різьбою, двері стережуть леви з кляпами кілець в мордах, а на даху сидить зажурений Христос. Інтер'єр продовжує розпочату західним фасадом лінію: кесони на куполі, велемовні епітафії, крилаті ангельські голівки, розп'яття, фігури і фігурки — талант майстрі початку XVII ст. вражає й тепер. Скульптурним декором, що зберігся до наших часів майже без змін, ймовірно, займались майстри Я.Пфістер, Г.Штольц, Я.Білий та С.Чешек. Нижній ярус різьблення, який створив невідомий майстер, більш простий. Середина східної стіни, виконана Г. Штольцем, є набагато експресивнішою, а до куполу приклався різець відомого майстра того часу Я. Пфістера. Два сімейних портрети на західній стіні — залишки фамільної галереї Боїмів. На південній стіні збереглися дві різьблені епітафії роботи Пфістера. Каплиця була реставрована в 1927 р.


 Над львівськими дахами.






Вид на катедру з роками майже не змінився.


Вид на катедру з роками майже не змінився.


Симпатичні старі листівки (атор однієї - Тондос).


Симпатичні старі листівки (атор однієї - Тондос).


Орган.

Орган.


Король Ян Казимір складає обітниці у Львівській катедрі.

Король Ян Казимір складає обітниці у Львівській катедрі.


Бічні вівтарі.


Бічні вівтарі.


Головний вівтар.

Головний вівтар.


На честь Івана-Павла ІІ.

На честь Івана-Павла ІІ




Різдвяна шопка.

Різдвяна шопка.


Один з надгробків.

Один з надгробків.




Старі фотографії костелу.
Старі фотографії костелу.



Старі фотографії костелу.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник