English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Краковець
Було...
Kosciol, Krakowiec
Стало. Липень-2009.
Стало. Липень-2009.

Карта

Координати: 49°57′30″ пн. ш.23°09′26″ сх. д.

 

Відоме з 1320 р. селище (1158 жителів), колишнє містечко, знайоме багатьом автомобілістам, які вибираються на Захід: з 1998 р. тут діє найбільший в Східній Європі міжнародний пункт пропуску "Краковець" - до 5 тисяч автівок в день гіпотетично можуть перетнути тут польський кордон. І саме з 1998 року (коли я подорожувала кілька разів Малопольською) і аж по 2009 р. я хотіла знову тут побувати - заради місцевого костелу.

Побувала - і жахнулась.

К.В. Кєлісінський. Краковець з боку саду.
К.В. Кєлісінський. Краковець з боку саду.

Трохи історії Краковця.

Брама і флігелі, 1914 р. К.В. Кєлісінський
Брама і флігелі, 1914 р. К.В. Кєлісінський. Краковець

В 1423 р. польський король Владислав Ягайло надав Краковець родині Фредрів - цей рід пізніше уславить драматург і галичанин Олександр Фредро. В кінці XVI ст. місцевість належала князю Олександру Острозькому (1571-1603). Саме цей князь звів в Краківцю в 1590 р. оборонний замок. Потім знову зміна власників - Краковець відходить Белзецьким, а після того, як Анєла Белзецька вийшла заміж за волинського каштеляна Юзефа Цетнера (Josef Cetner, помер близько 1724 р.) Краковець надовго залишається в руках родини Цетнерів. Далі - пунктирно - Потоцькі, з 1845 по 1890 рр. - князь Адам Любомирський (йому Краковецький маєток продали без меблів, картин, порцеляни, колекції бронзи тощо), потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця і фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла в 1942 р.).

 

Зоряним часом Краковця була друга половина XVIII ст., коли Ігнацій Цетнер влаштував у містечку чудову резиденцію - невідомо, чи на місці вже існуючого оборонного замку князя Острозького, чи будував її з нуля. Резиденція складалася з трьох частин: головного житлового палацу та двох ідентичних флігелів, які стояли по боках від палацу. Палац, який розібрали до фундаментів в 1835 році через його аварійний стан, відомий лише з двох малюнків (акварель Юзефа Ріхтера з 1825 р. і ескіз Каетана Вінцента Келісінського з 1934 р.) - та й на них його показано з боку парку, до того ж зображення протирічать одне одному.

Можна довго, керуючись восьмим томом "Дій резиденцій..." Романа Афтаназі, описувати умеблювання палацу в Краківці - але особливої потреби в тому не бачу: його все одно вже майже 200 років не існує. Відомо, що новий палац в охайному і величезному (60 га) парку (парк навіть порівнювали з Софіївкою) був дуже задбаним аж до вибуху Першої світової війни. За переказами, парк заклав відомий в ті часи французький майстер Franz Tacher de la Pegerie, який пізніше створював паркові шедеври в Криму. Праворуч від парку тягнулися луки і сад, ліворуч були ставки, багаті рибою. Гребля, що відділяла ставки, була засаджена вербами. Були в парку такі модні в XVIII столітті лабіринти. В глибині парку стояла дерев'яна "хатка пустельника", обкладена мохом різних відтінків (модний акцент доби романтизму). Хатка мала чималу веранду. Бонусом до хатки йшов "пустельник" - слуга господарів, котрий за окрему плату ломав комедію і зображав з себе відлюдника - чим би гості не тішились.

Серед господарських будівель маєтку були оранжерея, дві теплиці, велика і довга стайня. Маєток розташовувався за 2 км від сучасного центру селища, від нього лишилася лише стара липова алея, котра йде в сторону Польщі. Під час Другої світової споруди сильно постраждали і були розібрані після війни.

Костел в Краківцю

Roman-catholic church in Krakovets

Та головною архітектурною цікавинкою містечка навіть в часи існування панського двору все-таки був місцевий костел св. Якова Апостола. І він - на відміну від того-ж таки двору - сяк-так зберігся до наших часів. Храм фундував творець краковецької резиденції - белзький воєвода Ігнацій Цетнер. Споруда так вражала своїми формами, гармонією, що навіть існує думка про те, що архітектором костелу був відомий Доменіко Мерліні. Особливо вражав фасад святині, прикрашений портиком з двома парами колон іонійського ордеру. Фриз вкривали кам'яні гірлянди, на фронтоні були барельєфи, що зображали алегорії Надії і Любові у вигляді двох напівлежачих жінок. По боках від портику на фасаді розташовані ніші, в яких мали стояти статуї (на жаль, жодне старе зображення костелу, хоч то 1905-тий, хоч 1939-тий роки, не дає уявлення про ті статуї - вони скрізь відсутні).

Над портиком йшов (і йде, угу) широкий фриз з зображеннями символів папства. В центрі збереглася до нашого часу алегорія Віри - це теж напівлежача жінка. поруч з якою папська тіара. Над алегорією - таблиця з написом DEO ET POPULI ANNO 1787 (от вам і відповідь на питання про рік побудови храму). Аттик увінчували кам'яні вази і залізний хрест.

Стіни храму вкривали зображення, як давні, так і новіші. (Зараз вкриває страшна радянська плитка, як в шкільних туалетах). Серед старих картин вирізнялися "Розп'яття" школи П.-П.Рубенса, алегорична композиція, де зображався молодий лицар в накинутому на плечі блакитному плащі (на лівому боці картини був зображений польський білий орел), а ще портрет невідомого огрядного каноніка та зображення мадонни. На тій самій стіні висіла дещо нижче таблиця з панегіриком, що прославляв діяння роду Цетнерів. На іншій стіні був образ Воскресіння, панегірик на честь Вінценту Бонковському, львівському бургомістру. В пресвітерії знаходився надгробок княжни Лотаринської. Серед більш нових картин в костелі були роботи місцевого уродженця і учня Яна Матейка Томаша Антонія Лісєвича (Tomasz Antoni Lisiewicz). Храм мав три вівтарі. Головний вівтра. значно старший за сам храм, походив з єзуїтського костелу в Перемишлі. Два інші були виконані в XVIII ст. спеціально для Краківця. Можна довго перелічувати описані в третьому томі "Костелів і кляшторів римсько-католицьких давнього воєводства руського" орнати і капи, але навіщо? Всього цього вже нема.

12 вересня 1939 р. під час бою з нацистами (все-таки це прикордоння, і війна почалася тут 1 вересня 1939р.) костел згорів разом з плебанією. Інтер'єри вигоріли повністю.

Коли Краківець відійшов СРСР, в 1958 р. костелі влаштували завод "Ритм" (структурний підрозділ Львівського заводу телеграфної апаратури. Підприємство виготовляло плати друкованого монтажу для потреб систем зв'язку - переважно військового призначення), розділивши високу наву на три поверхи. "Ритм" діяв до недавнього часу.

Зараз всередині розруха, поверхи частково завалилися. Поруч з костелом все ще стоїть прохідна, але там вас ніхто не зупинить. Нікому.

Портик начебто існував якийсь час в радянську епоху, але потім його розібрали.

Дуже, дуже шкода храм. Я думала, такий жах можливий лише десь на Вінниччині... Помилялась. Місцеві ж католики користаються скромною цвинтарною каплицею Любеньських (початок ХХ ст.).

 

Костел стоїть на колишньому Ринку. Також біля колишнього ринку збереглася синагога з І половини ХІХ ст. з прикрашеним пілястрами фасадом. Після війни тут був кінотеатр, потім пекарня, зараз будинок стоїть покинутий. Через дорогу колись знаходились бані-микви. А місцева церква мені видалася абсолютно нецікавою. Зовні її за дерев'яну прийняти неможливо. Про неї краще почитайте у Віктора Громика. Правда, польські путівники пишуть, що в храмі зберігається старовинний іконостас з XVII (!!!) століття з якогось василіанського монастиря.



Gruss aus Krakowiec
Gruss aus Krakowiec
Зараз тільки костел. Колись були школа...
...палац...
Palace in Krakovets
...синагога
синагога в Краковці
...повітовий суд...
...повітовий суд...
...ринкова площа (листівка 1904 р.).
Krakowiec, Marktplatz
З листівки 1905 р. зрозуміло: на місці Ринку зараз сквер.
Krakowiec w 1905
Костел був досить гарним.
Murowany kościół katolicki wybudowano w roku 1785
А зараз в ньому жахливо.
А зараз в ньому жахливо.
"Хатка пустельника" в краковецькому маєтку. Мал. М.Б.Стенчинського.
"Хатка пустельника" в краковецькому маєтку. Мал. М.Б.Стенчинського.
Русинська Миколаївська церква (1813, муровані прибудови кін. ХІХ ст., фото 1915)
Former wooden church in Krakovets. Цікавою була русинська Миколаївська дерев'яна церква (1813, муровані прибудови кінця ХІХ ст., фото 1915 р.)
Військова їдальня
Військова їдальня в Краковцю.
Комісія з муштрування коней.
Комісія з муштрування коней.
Військова станційна комендатура, 1900 р.
Військова станційна комендатура, 1900 р.
Алегорія Віри на костелі.
Барельєф на костелі.
На місці аптеки - залишки прохідної.
На місці аптеки - залишки прохідної.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник