English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Яворів. Замок Яна ІІІ

Замок Яна ІІІ Собєського в Яворові!

Фото львів'янина Олесія Бурнаєва сенсаційним не виглядає. Але є саме таким. Замок Яна ІІІ Собєського в Яворові!
(Cкарбниця, яку використовували як тюрму)



А ось і павільйон, він же замочок з гравюри з галереї. Фото О. Бурнаєва.

А ось і павільйон, він же замочок з гравюри з галереї. Фото О. Бурнаєва.


 Невідомий, але улюблений

Я сиділа Горлумом над цими фотографіями два роки, аж нарешті вирішила показати їх всім. Їх зробив на моє прохання львів'янин Олексій Бурнаєв. Я тішилася ними як скарбом - хоча людині не втаємниченій це було б важко пояснити: а що такого неймовірного в фотографіях якоїсь непрезентабельної побіленої споруди? А то такого: Галичина - мала батьківщина найславетнішого польського короля Яна ІІІ Собєського. В Олеську він народився, під Поморянами бачив пророчі сни, Золочів, Жовкву і Підгірці розбудовував з коханою Марисенькою... Та найбільше з усіх галицьких резиденцій монарх любив скромний замочок в Яворові.

Всі перераховані вище замки збереглися до наших днів. Лише про Яворівську твердиню не було чути нічого. Я сама в 2006 р. писала:

"Поляки теж згадують про рештки замку Собєського. Хм. Хм-хм-хм".

Не дарма згадують: від замку збереглася принаймні одна споруда. Інша справа, що вона знаходиться на території військової частини, і потрапити туди непросто. Та й виглядає, чесно кажучи, не дуже.

Ян ІІІ

 

Зараз я максимально коротко спробую переказати зміст величезної статті про Яворів з 7 тому "Дій резиденцій..." Романа Афтаназі.

Отже, перша згадка про Яворів, котрий позичив ім'я в сусіднього густого лісу, відноситься до 1408 р., коли познанський каштелян Андрій з Шамотул дав шевському цеху Яворова право на утримування 10 яток. За короля Зигмунта Августа містечко перейшло в королівську власність і  підросло у ранзі до центру староства (до речі, староства досить багатого). В 1639 р. Яворів відійшов батькові майбутнього короля Якубу Собєському. Після його смерті в 1647 р. володіння відійшли до Яна. Головна зала на шість вікон станом на 1716 р. була вже сильно поруйнована.

 

В люстрації 1661 р. побіжно згаданий оточений валом і оббитий деревом замочок над величезним ставом, резиденція міських старост. Сам житловий будинок у замочку був невеликим і дерев'яним, люстрація називає його "вкритим гонтом, з чотирма помешканнями (izbami) з гданськими вікнами". Ще відзначилися гарні двері, прикрашені позолотою. На другому поверсі була велика зала на вісім вікон. В одному з кутів споруди містилася мурована скарбниця. Кухня була над ставом, поруч з помешканням кухаря. Окремою спорудою була й лазня з фонтанами в якості ванн. До лазні вів дерев'яний місток. "Італійський" сад в той час лише почали розбивати. До замку вела брама з невеликою баштою.

 

Протягом кількох наступних років, а особливо після коронації Яна ІІІ, улюблена літня резиденція в Яворові була розбудована. Продовжувалася праця в оздобленому статуями італійському саду (парку), який сучасники згадували як найгарніший і "найрегулярніший" у Польщі. Крім італійського саду для прогулянок був при замку ще й сад зоологічний - невеликий звіринець.

Собєський часто пербував в Яворові з родиною, приймав тут іноземних послів. Особливо багато високих гостей було в 1684 р., після віденської перемоги - їхали з багатими дарами для королівської пари та їх сина Якуба. Був тут, скажімо, посол імператора Леопольда. Вінцем цього амбасадорського каравану стала бучна учта 6 липня 1684 р.

 Щоб королівським гостям було де жити, біля замку будуються мешкальні павільйони. В одному з них жила улюблена сестра короля, Катерина з Собєських Радзівілл.

В королівських апартаментах зберігалися оздоблені золотом шаблі Яна ІІІ (вартістю від 15 до 100 тис. злотих), коштовний годинник, здобуті під Віднем щити і колчани. На острівцю посеред ставу, в оточенні невеликої дубрави, стояв маленький маяк.

 

Останній раз король провів в Яворові півтора місяці в 1691 р. В 1698 р. овдовівша марисенька відписала Яворів своєму старшому сину Якубу, але королевич нечасто бував у маєтку. В 1703 р. тут зупинявся король Август ІІ, в 1704 - шведський монарх Карл ХІІ, в 1711 р. - росіянин Петро І. Такий собі готель для королів :о).

В 1716 р. Яворів перейшов до Мнішеків - аж до 1772 р.

Опис замку від 1716 р. свідчить, що з часів Собєського тут мало що змінилося. В'їжджалося в обійстя все так само через браму між валів. Над ровом з боку костелу було покладено міст. Один зі збережених павільонів люстрація приписує якійсь маркізі (швидше за все, тут жила старша сестра Марії Казиміри, Марія Людвіка, маркіза де Бетюн). Напроти був схожий павільйон Катерини Собєської-Радзівілл. Обидві будівлі мали по 4 вікна.  

До королівського палацу вели дубові двері. Чотири кімнати названі "порцеляновими" - їх стіни були викладені фаянсовими плитами. Одна з цих кімнат слугувала спальнею Марисеньці. Поруч був нееликий альков на три вікна. В кабінеті Яна ІІІ була блакитна стеля та гарний камін. Були в палаці вже дві муровані скарбниці. Стіни покоїв прикрашали 15 гобеленів. Перелічувати крісла, комоди в китайському стилі, портрети, годинники та дивани я не буду.

За наступні кілька десятиліть палац, в якому ніхто не мешкав постійно, перетворився на руїну. Люстрація 1771 р. підтверджує сумний стан споруд. Став заріс ряскою, завалились альтанки, не працювали фонтани.


 Рештки замку за Дембицьких

Салон

Коли Яворів відійшов до Австрії, італійський сад було зрубано на дрова. З 1861 р. маєток належав Лянцкоронським, з 1890 р. - графу Людвігу Зигмунту Дембицькому. Його син Леон Хієронім (1888-1952) був останнім власником замочка аж до вересня 1939 р. Станом на 1939 р. з усього яворівського маєтку дожили лише дві споруди: один з паільйонів (в ньому, власне, й мешкали Дембицькі) та, ймовірно, одна з скарбниць. Павільйон в народі чомусь називали "мисливським замочком Собєського". Зведена споруда з дерева, а зовні обкладена цеглою, дах був високим і гонтовим, вікна - заглибленими в товстих стінах і малими. Дембицькі прибудували до павільону ганок, розібрали понищені старомодні п'єци на ніжках. Меблі сюди привезли з краківського палацу, серед них було багато цінних і старовинних. Також перевезли цінні мистецькі твори -тільки античних голів богів нараховувалося 30 штук, понад 500 гравюр з XV-XVIII ст. Багато що з цього було розграбовано в 1914 р. російськими військами (скажімо, щезли столове срібло XVIII ст., автентичний меблевий гарнітур в стилі Людовіка XV, велика статуетка з севрської порцеляни, дві великі картини Пьотра Міхайловського, інші роботи Ю.Коссака). Р.Афтаназі докладно описує всі меблі Дембіцьких, дозволю собі пропустити ці абзаци.

З старого парку залишилося кілька в'язів поряд з павільйоном. Проте збереглися великі пивниці. До збереженої скарбниці ще в австрійські часи була зроблена прибудова, з того часу споруда використовувалася як в'язниця.


 Цікаві факти від годинникаря

Скарбниця-в'язниця, виявляється, має справжній, а не легендарний підземний хід - і він веде до центру міста.

 

В центрі Яворова (на центральній площі) якось розкопали старовинну пивницю з сувоями матеріалу. Її... відразу засипали: боялися чуми. Чомусь.

 

 




Дворек Яна ІІІ в Яворові. Журнал Strzecha 1868, с.410

Дворек Яна ІІІ в Яворові. Журнал Strzecha 1868, с.410


Якуб Собєський.

Якуб Собєський.


Марія Казиміра (Марисенька)

Марія Казиміра (Марисенька)


Барельєфи на стінах колишнього замочка.


Барельєфи на стінах колишнього замочка.


Замочок в 1938 р.

Замочок в 1938 р.


Пивниці глибокі, стіни міцні...

Пивниці глибокі, стіни міцні...


Замочок в профіль.

Замочок в профіль.


Рештки замку, в яких мешкали Дембицькі.

Рештки замку, в яких мешкали Дембицькі.


Вид павільйону до 1939 р.

Вид павільйону до 1939 р.


Тут видно старий в'яз ще з часів Собєського.

Тут видно старий в'яз ще з часів Собєського.


Фрагмент салону Дембицьких.

Фрагмент салону Дембицьких.


Фрагмент колекції зброї Дембицьких.

Фрагмент колекції зброї Дембицьких.


Фото замочку від О.Бурнаєва.




Фото замочку від О.Бурнаєва.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник