English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Вишня

Палац у Вишні.

Палац у Вишні.


Різкі вранішні тіні не скриють Блеку, що нахально розглядає маєток Фредрів.

Різкі вранішні тіні не скриють Блеку, що нахально розглядає маєток Фредрів.

Маєток Фредрів у Вишні. Стара листівка

Маєток Фредрів у Вишні. Стара листівка



 Літературна подорож зі Львівщини у Польщу.

Вид на палац у Вишні від ставу. 1938 р.

Карта

Координати: 49°40′36″ пн. ш. 23°28′59″ сх. д.

 

Якщо ви прямуєте через, скажімо, Оброшине та Великий Любінь на Самбір, де, крім ратуші, костелів та кам'яниць минувших століть, зберігаються мощі того самого, легендарного святого Валентина, покровителя всіх закоханих, то не оминіть своєю увагою не лише Рудки з їх багато декорованим старовинним костелом у центрі, а й приміське поселення зі смачною та типово українською назвою Вишня. Вона ж колишня Вишня Бенькова. Повірте, громадяни однієї сусідньої з нами держави це сільце точно б не проминули. Це для них - щось на кшталт Ясної Поляни для росіян, хоча б з нашим Каневом порівнювати я не стала - пафоса тут значно менше. Адже герой цієї розповіді - найвідоміший польський комедіограф.
Як нас з малечку годували на уроках творчістю Гоголя чи Руданського, так і польські дітки ще з маленького знають ім'я Алєксандра (Олександра) Фредра, чудового комедіографа, а ще мізантропа, масона, поета та мемуариста.

Не варто соромитися того, що про Фредра ви чули небагато - повірте, поляки Карпенка-Карого знають не краще. Ну але якщо вже маєток драматурга на нашій землі, варто ознайомитися - і з маєтком, і з самим драматургом.

 

Тим більш, скоро палац має бути відреставрованим: з 6 по 16 вересня 2009 року 11 польських архітекторів (з них два - професори, а інші студенти) проводили виміри палацу Фредра у Вишні. В споруді тривають ремонтні роботи з відновлення кімнати-музею драматурга (хоча для українських греко-католиків О.Фредро не стільки комедіограф, скільки дідусь Андрея Шептицького). Роботи проводяться на доброчинні внески. Ініціатор відновлення маєтку Фредра - Львівська обласна рада.


 Пунктирна історія маєтку

Чи грівся біля цього п'єцу малий Алєксандр?

Чи грівся біля цього п'єцу малий Алєксандр?


Відразу омовлюсь: нас цікавить та Вишня, що колись називалась Беньковою, аж ніяк не Судова Вишня, до якої теж недалеко і яка дала своє ім'я хіба не першому українському полемісту Івану Вишенському.

Це село Городоцького району увійшло в реєстр національної архітектурної спадщини завдяки дерев'яній Козмодаміанівській церкві (1805р.), яку я не бачила. Я обмежилася садибою.

 

Уявляєте: колись не Вишня була присілком Рудок, а навпаки, в XIV ст. саме Рудки були присілком Бенькової Вишні. Першим задокументованим власником місцевого маєтку був Сцибор, відомий також як фундатор католицького костелу в Рудках (XV ст.). Яким був той храм, ніхто не відає - бо він був дерев'яним і неодноразово горів.

В середині XVIII століття Бенькова Вишня була резиденцією Войцеха Семеньського (Wojciecha Siemienskiego, помер в 1763 р.). В спогадах Е.Куропатницького згадується палац Семенського у Вишні. Скоріше за все, цей дерев'яний палац теж згорів - і його руїни існували до початку ХІХ ст. На той час ці землі вже купила родина Фредрів (властиво, купили вони Вишню ще в останні роки XVIII ст.). Спочатку маєток належав батькам комедіографа - Яцеку і Маріанні з Дембінських Фредрам, потім вже самому геніальному поляку.

Після Олександра (може, все-таки називатиму його більш звичним іменем?) Фредра Вишнею володів його син Ян Олександр (1829-1891), а потім і онук, Андрій Максиміліан Фредро (1859-1898). Онук теж був літератором, поетом. Дітей не мав. Його вдова, Феліція з Шщепанських, одружилася вдруге з доктором Олександра Скарбка (Aleksandr Skarbek). Пам'ять по першому чоловікову у вигляді маєтку, напевно, турбувала Феліцію - і вона продає Вишню в 1919 р. Малопольскому сільськогосподарському товариству (Malopolskiemu Towarzystwu Rolniczemu). Цим фактом потомки комедіографа дуже обурювалися - а ми тепер знаємо, звідки ростуть ноги в сучасного сільгосп-технікума, що дотепер квартирує в палаці Олександра Фредра.


 Фрагменти біографії Фредра

Їдальня, прикрашена акварелями Ю. Коссака. Фото до 1914 р.

Саме у родинному маєтку у Беньковій Вишні народився та провів дитячі роки майбутній драматург. (За іншими даними, народився він 20 червня 1793 року в с. Сухорів чи Сухеднів під Ярославом, cучасна Польща. В Бенькову Вишню родина переїхала в 1797 році).

В батьків Олександра, вже згаданих вище Яцека і Маріанни, було дев'ять дітей. Вижив один Олександр.

Принаймні одна подія, що не могла не вплинути на маленького Алєксандра, сталася таки в Вишні: під час пожежі палацу 12 січня 1806 року у полум'ї загинула його мати, Маріанна Фредрова. Після смерті матері Фредро з батьком переїхали до Львова.

Цікаво: Олександр отримав виключно домашню освіту, ніколи він не ходив до навіть найкращих, але публічних шкіл.

У віці 16 років, в 1809 році, майбутній комедіограф вступає у армію Варшавського князівства (наскільки це був добровільний вчинок, важко сказати), а пізніше буде воювати у війську Наполеона Бонапарта. На схилі життя згадки про воєнні походи будуть відображені у мемуарному творі "Три по три". Випереджаю питання: так, Олександр Фредро у 1812 р. брав участь у московській кампанії і отримав за це Позолочений Хрест Virtuti Militari. Кампанія 1813-14 рр. теж не оминула його: відбув її спочатку під Дрезденом і Ляйпцігом, потім - під Парижем. Ще один орден вкрашає його груди: Krzyz Legii Honorowej.

Романтичний флігель поруч з головним корпусом.

 

Наполеон відправляється на острів св. Олени, а Фредро - у родинні пенати, у Бенькову Вишню. Майбутня драматургічна зірка Польщі вступає у любельську масонську ложу - на той час якраз припав пік моди на вільних кам'янщиків у Європі. В 1822 р. Олександр отримує графський титул.
З Галичиною пов'язана вся наступна довга та щаслива доля письменника: вдалий та погодній шлюб після десятилітньої боротьби за розлучення коханої Софії Скарбек з її першим чоловіком (ця історія також якось пов'язана з небажанням батька Фредра бачити таку невістку - пара одружилася вже після смерті Яцека Фредра у 1828 р.), робота послом у Сеймі, членство у Академії Талантів у Кракові. В 1837 році у подружжя народилася донька Софія, яка стала відомою художницею і письменницею. Через два роки Фредро пише в своєму щоденнику, що припиняє займатися драматургією. В той час посилилися критичні випади на його адресу: йому закидали антинародність та відсутність пафосу. Драматург на певний час зник з літературного горизонту й зі світської хроніки.

З рідного краю Фредро виїжджав хіба що у подорожі до Франції у 1850-1855 рр., де після угорського повстання знайшов притулок його син, теж комедіограф, але меншого таланту.
Якщо засумнівалися у достатній соціалізації того, хто дитинство провів не у школі, а дома, то маєте рацію: не дивлячись на заангажованість у політичне життя краю, Фредро завжди полюбляв самотність, шукав її, був мізантропом (як це схоже на мене. Час взятися за комедії. Хоча - а що тут дивного? Мізантроція, цинізм та зверхність до людей завжди майже йдуть пліч-о-пліч з їдким, перченим гумором. Але достатньо ліричних відступів). Останні роки життя письменник провів, змучений хворобами, повним анахоретом, у родинному колі.
Треба, певно, назвати деякі з комедій геніального галичанина: "Pan Geldhab" (1818), "Іноземщина" (1822), "Pan Jowialski" (1831), найвідоміша і нещодавно екранізована над-зоряною акторською командою "Помста" (1832-33) тощо.


 Історія палацу

Картина крові с-х тварин при захворюванні, блін!

В 1835 році Олександр Фредро зводить в родинній Беньковій Вишні великий мурований палац. Споруду пізніше перебудує його онук Андрій Максиміліан, станеться це в 1896 р.

Відомо також, що у 1842 році комедіограф добудував ще з боку парадного фасаду довгий одноповерховий павільйон, що тягнувся від західного крила садибного будинку до флігеля. Але через те, що в павільоні була підвищена вологість, а ще він закривав вид на став, в 1873 році його було перероблено. Якраз в той час син письменника Ян Олександр Фредро займався першою реконструкцією палацового комплексу. Саме тоді було розміщено на фронтоні над гербом графську корону та родинний девіз FRIEDE HERR. Корону і напис виготовив з гіпсу скульптор Юзеф (Йосип) Свобода разом (це вже цікаво!) з самим Яном Олександром.

Палац Фредра сильно відрізняється від типових садиб південно-східної Польщі - та й інших частин краю теж. Історики мистецтв довго сперечалися щодо прототипів палацу у Вишні, та всі існуючі версії відкидала онучка драматурга, Марія Шембекова. За її версією, проект садиби мав своїм фундаментом якийсь малюнок будинку, який Олександр Фредро випадково побачив у якомусь англійському журналі.

 

В цілому двоповерховий палац у Беньковій Вишні був нерегулярним у плані. Західний фасад головного корпусу було акцентовано двома ризалітами в широких рамах і з стилізованими коринфськими капітелями. Можливо, крім існуючого лівого крила, мало бути добудованим й симетричне праве крило споруди. Всі вікна і двері палацу були напівруглої форми. Прямокутні п'єци, вкриті різнокольоровими кахлями, були ще за часів О.Фредра.

Звичайнісінька така стеля в звичайнісінькому технікумі

І як не пошкодувала вдова онука драматурга такого великого неоренансного палацу, який дід її першого чоловіка звів у 1835 році? До речі, дата побудови - факт неспростовний: цифри та ім'я фундатора увіковічнено на картушах, вмурованих у ліве крило споруди: на одному: "Aleksandtr hr. Fredro", на другому "Budowal 1835").

Інтер'єри палацу в 1895-1898 роках декорував відомий різьбяр того часу Пьотр Віталіс Харасімович зі Львова. Багато що з того декорування, на щастя, збереглося до наших днів.

Найгарніші покої (столова зала та великий салон) знаходилися на першому поверсі, а на другому - бібліотека. В одній з кімнат містився камін, спроектований Христіаном Пєром Онером (Chrystian P. Aigner). Швидше за все, камін сюди перевезли з іншої садиби. Між вікнами у салоні стояли ампірні комоди, а напроти них - видовжений стіл, величезна канапа з валиками, дещо старомодні крісла і стільці, а також маленька софа біля каміну. Всі меблі були оббиті блискучим англійським сукном з квітковим орнаментом. З салону можна було потрапити в кабінет господарки маєтку, побілений в світлозелений колір. Там на стінах були намальовані сцени з китайського чомусь життя. Меблі теж були обтягнуті англійським сукном.

В столовій стояли дубові різьблені меблі (буфет, стіл, що розкладався, оббиті шкірою крісла з високими підлокітниками,

Десь близько 1880 року, вже після смерті Олександра Фредра, на стінах столової було розвішано цикл акварелей, які зображали найвидатніших представників роду Фредрів. Автором циклу був відомий художник Юліуш Коссак.

"Яцків двір". Фото до 1914 р.

 

В кімнаті самого драматурга стояло велике ампірне ліжко на лев'ячих лапах із мідними обручами, а навколо стояли шість бібліотечних шаф. Частину стін кімнати прикрашали італійськи щити, які драматург привіз з Риму та Флоренції у 1824 р. Біля самого ліжка стояла велика дубова скриня, оббита залізом, невеликий стіл та помальоване на чорно бюро-пульпіт. Між вікнами стояв величезний стіл, вкритий зеленим сукном, та велетенське крісло, оббите червоним сапьяном.

Сам драматург у своїх мемуарах "Три по три" згадував про кілька найцінніших речей з палацу у Беньковій Вишні часів його юності. Це було акуратне бюро його матері, "ландшафт за Рейсделом", види Тіволі і егерського фонтану в коричневих рамах, "порфірова" ваза, алебастрові підсвічники і таке інше. На каміні стояла скульптурка Венери Медічі, а поміж золочених філіжанок, на мармурових підставках - бюсти, серед них короля Генріха VII.

Протягом всього ХІХ століття мистецька колекція родини Фредро постійно збільшувалася. З часом вона була розподілена поміж внуками драматурга. Так частина збірки опинилася в Прилбичах, маєтку Шептицьких, а частина в Сем'яницях у Шембеків. Ті ж предмети з колекції, які залишился у вишенському палаці, разом з бібліотекою на 10 000 томів, були знищені в часи Першої світової війни. речі, які потрапили в інші маєтки, були знишені вже Другою світовою.

В парку, що оточував палац, знаходилася значно старша за нього офіцина (флігель) - так званий Яцків Двір. Парк класифікувала як "велетеньский і зарослий" ще онучка драматурга. Вона ж пам'ятала старі дерева, що відбивалися у водах річки Вишеньки та ставка. Там були каштанова алея та алея столітніх лип.


 Палац в Беньковій Вишні

Геральдичне лоша на бічному фасаді.

Геральдичне лоша на бічному фасаді.


А тепер поглянемо на родинне гніздо драматурга. Для цього виходимо у рудках на зупинці "Технікум" (це перша зупинка у містечку) та йдемо повз сучасну будівлю власне технікуму далі, у поле за п'ятиповерхвкою. Не бійтеся заблукати: всі місцеві палац так і називають: "Фредро". Спитаєте - розкажуть.

Полем, вздовж яру, стежкою у густій, вкритій росою траві доходимо до старого занедбаного парку. Через ці галичанські джунглі палац побачити нелегко, легше знайти, якщо знати, що у самому парку потрібно трохи пройти стежкою до першого повороту наліво, а далі вже вийдете до великої, багато прикрашеної маскаронами жовтої будівлі.
Це і є палац, який напрочуд гарно зберігся до наших часів. Його фасад, окрім вже відзначених вусатих та безвусих суворих маскаронів у шоломах на головах прикрашає родинний герб Фредро з рисаком на полі.
Якщо вдасться, зайдіть досередини. Це цілком можливо: адже тут, за давньою українською тардицією, зараз розміщаються класи аграрного коледжу, подібно як у Чернелиці на Вінничині чи у Оброшиному поблизу Львова. Парадокси радянських реалій: аристократичні будівлі псуються юнню від сохи. Так, отже, треба.

Ось такі суворі вусані чергуються на фасаді з безвусими, але теж суворими воїнами.

Всередині на вас чекають розкішні стелі з ліпниною, старовинні сходи та п'єци, а ще плакати про те, як вчасно та правильно здіагностувати хвороби великої рогатої худоби. О, дивний мікс...

Біля головного, репрезентативного корпусу стоїть інший, більш скромний, проте менш помпезний. Романтична башта вінчає цей флігель, який теж є у досить пристойному стані.
Нижче тераси головного корпусу вгадується озеро, та зараз воно майже заросло ряскою і естетизмом не вразить навіть місцевих жаб.
Ось у мене питання: чому про цей славний і архітектурою, і своєю історією палац не можна знайти згадок у тому ж таки чотиритомнику містобудівельних пам'яток України? Комедії А. Фредра були ще й які гостросоціальні, вбачати у драматургу шляхетського прихвостня (гм) важко навіть повному дурню? Отже - чому?

Питання з'ясувалося в 2009 році - з того часу у Вишні тривають відновлювальні роботи. а 19 червня 2010 р., в річницю з дня народження Олександра Фредра, в його родовому палаці відбудеться презентація меморіальної кімнати О.Фредра та його онука, митрополита Андрея Шептицького. Обіцяють театралізовану виставу. Проект реалізований в рамках промоції Львівщини. Роботи з облаштування меморіальної кімнати здійснюються за спонсорські та доброчинні кошти.
А про ще одне місце, пов'язане з родиною Фредро, читайте тут.


 Архівні фото маєтку:


Палац в Беньковій Вишні у 1920 р.
Бібліоткека станом на 1914 р.
Флігель у 1914 р.
Сходи палацу, 1920 р.

Палац в Беньковій Вишні у 1920 р. Бібліоткека станом на 1914 р. Флігель у 1914 р. Сходи палацу, 1920 р.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник