English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Терновиця (Брухналь)
Bruchnal, kosciol

Костел в селі Терновиця гарно видно з дороги з Яворова на Новояворівськ.


Щоб розгледіти фасад, доведеться підійти поближче.

Щоб розгледіти фасад, доведеться підійти поближче.


Карта

Ще карта

 

Яворівський район, 786 жителів, 150 метрів від траси зі Львова на Яворів. Костел видно з траси, церкву - ні, але, може, то й на краще.

Головне власне враження від липневої Терновиці - велетенський пляж без моря (потічок Гнійовець та став недалеко не рахуємо). Тут просто замість землі - пісок. Ним вкриті сільські вулиці, стежки від траси до центру села, він - скрізь. Місцева корисна копалина, еге ж. :о)


Так як третього тому монументальної праці "Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" в мене немає, немає й докладної інформації про поселення. А шкода. :)

 

Що знаю? Село, відоме чи то з 1376-го, чи то з 1447 р., неодноразово змінювало своє ім'я/ Cпочатку воно називалося Дукля. На початку XV ст. власником Дуклі був рациборський князь Вацлав. Потім поселення в 1514 р. придбав представник відомого роду Гербуртів, перемишський хорунжий Йоган де Брухналь (Iohann Herborth de Bruchnal) - і в гарячковій манії величі змінив Дуклю на Брухналь (на честь себе - щоправда, заручившись спочатку короліввським привілеєм). Так неподалік від Львова виникло українське село з німецькою назвою. В тому ж таки 1514 р. Йоган де Брухналь заснував тут католицьку парафію. Володіли селом також брати Йогана, Андрій і Миколай Гербурти з Фельштина (сучасна Скелівка). В 1531 р. Андрій Гербурт запросив до своїх галицьких володінь колоністів з Моравії і Шльонска (Сілезії). Їм змімечена назва, певно, дивною не видавалася.

Після Гербуртів Брухналем володів великий коронний обозний і хмільницький староста Миколай Стогневський. Саме він заснував у 1645 році мурований парафіяльний костел в Брухналі. Будівництво оборонної святині (там ого-го які товсті стіни) тривало до 1650 р. Храм спочатку був кальвіністським, з 1710 р. відомий як римо-католицький Троїцький костел.

 

29 вересня 1655 р. саме під Брухналем козаки Богдана Хмельницького отримали перемогу у битві над загоном Станіслава Ревери Потоцького, котру потім несправедливо називатимуть "битвою під Городком".

 

В XVIII ст. Брухналь з села підріс до невеликого містечка (відомо, що в 1880 р. тут проживало 1022 жителі, з них 598 було католиками, 200 - протестантами, і 60 - іудеями. Інші - напевно, православні та греко-католики).

З кінця ХІХ ст. і до 17 вересня 1939 р. поселення належало власникам сусідніх Прилбичів графам Шептицьким. В 1923 р. тут мешкало 1003 чоловіки.

 

Коли в 1939 р. Галичина стала радянською, більшовики з назвою села на честь якогось там класового ворога-магната миритися не збиралися - і в 1940 р. село отримує безлике ім'я Терновиця. А після 1945 р. польське населення Брухналя-Терновиці було виселене. Костел зачинили і перетворили на склад міндобрив. З 1991 р. святиня стохть пусткою - але прикрашений квітами вхід натякає, що десь поблизу є католики, які могли б хоч якось опікуватись древньою спорудою.

Костел складається з прямокутної нави і трохи вищого за неї напівкруглого презбітерію з закристією. Сигнатурка і хрест на даху в кошмарному стані - та й сам дах теж. Фасад прикрашений пілястрами. Збереглися ключовидні стрільниці, які нагадують про оборонний характер споруди. В шпаринку від ключа (яке щастя, що старовинні ключі таких гігантських розмірів!) видно залишки дерев'яного вівтаря і трошки ренесансних розписів стін (в основному рослинні орнаменти). Польські путівники стверджують, що в храмі збереглися мармурові надгробки Петра (1808-1843) і Рози (1808-1888) Шептицьких.

 

На зламі XVIII - ХІХ ст. за 3 км від Брухналя знаходилась німецька колонія Моосберг (Moosberg). З часом етнічний склад колоністів змінився - і станом на міжвоєнний час там проживали не лише німці, а й близько 300 поляків. 7 квітня 1944 р. бойовики ОУН вбили тут 160 жителів. Моосберг зник з карт - на його місці зараз колишні ферми села Піддуби.


 І про Троїцьку церкву.

На сайті Віктора Громика можна побачити, що ще зовсім недавно Троїцька дерев'яна церква в Терновиці мала хоча б пристойний колір. Зараз це яскраво-зелене, схоже на жабу одоробало, від якого робиться лячно. Священиків без почуття смаку потрібно позбавляти сану.

А церква ж була в Брухналі ще в 1515 р.! Навіть, пише В.Громик, тут діяв Миколаївський монастир. Флюоресцентна тризрубна пародія на церкву стоїть на місці своєї згорілої дерев'яної попередниці з XVIII ст. Храм був закритим в радянські часи (1962-1989), віруючим повернули його в 1990 р. - і швидко по тому вони оббили його вагонкою. Дочекалися таки...




Wooden church in Ternovytsa, Ukraine


Скапарена дерев'яна Троїцька церква (1865)


Через шпаринку видно костельний вівтар.

Через шпаринку видно костельний вівтар.


Біля зачинених дверей костелу - квіти.

Біля зачинених дверей костелу - квіти.


Костел з тилу. 14.07.09

Костел з тилу. 14.07.09


Костел в міжвоєнний час.

Костел в міжвоєнний час.


Склепіння. Стан з 1994 р.

Склепіння. Стан з 1994 р.


Розписи інтер'єрів.

Розписи інтер'єрів.


Костел 14 дипня 2009 р.

Костел 14 дипня 2009 р.


Будівництво каплички.

При дорозі скоро буде гарно. Або жахливо. Це вже наскільки випрацьований смак.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник