7. В 1675-1677 року за наказом тодішнього господаря будинку, лікаря та секретаря Яна ІІІ Міхала Анчевського проводиться реконструкція будівлі. Архітектор М.Градовський створює аттик та скульптури святих, що прикрашають фасад кам'яниці: богоматір, святі Ян з Дуклі, Станіслав Костка, Мартин, Лука. Геральдичний картуш (лев з мечем) - також робота Градовського (справжнє прізвище - Вигодний. Він і підписався під цеховим свідоцтвом про завершення будівельних робіт, а ще його підпис вирізаний на зворотньому боці аттика). (Див. фото внизу).

8. Останній, четвертий, поверх було перероблено зі стріхи в 1884 році. Перебудову проводили архітектори М. Фехтер, А. Пйотровський.
9. Перед входом до кам'яниці - незвикло-вузенька лавиця. Тут колись сидів сторож кам'яниці, а щоби не заснув, лавицю зробили максимально незручною.

10. В 1926 році кам'яницю купило місто і влаштувало в ній історичний музей імені Яна ІІІ Собєського. Музейна традиція не переривалася з того часу - зараз в кам'яниці теж історичний музей.

Про той, давній музей варто розповісти докладніше.

А було там так: на першому поверсі гості першою справою потрапляли в кімнату-передпокій зі збереженними з часів Середньовіччя дерев'яними балками на стелі та двома гарно оздобленими порталами. В цій залі зберігалися портрети визначних особистостей, так чи інакше пов'язаних зі Львовом (Корнякти, Боїми, Бернатовичі, Маратовичі). Відвідувачі погли побачити катівське знаряддя, цехові і міські клейноди, нумізматичні експонати, давні печатки.

Середину кімнати віддали під три реконструкції Львова давніх часів: інженер Й. Вітвіцький виготовив макет старої Ратуші, яку розібрали на початку ХІХ ст., Королівської кам'яниці (Будинку Корнятку, площа Ринок, 6) та королівського арсеналу.

А ще при музеї був Лапідаріум (кам'яні рештки давніх порталів та інших архітектурних оздоблень). (Інформація з путівника Львовом "Przewodnik turystyczny po Lwowie" з 1936р., автор Алєксандр Мединський).

Про сучасний музей читаємо тут.

11. Реставрації кам'яниці мали місце в 1911 році (фасад, архітектор Е.Жихович), та в 1926р. (інтер'єри, архітектор Л.Дайчак). Реконструкція 1911р. мала на меті повернути споруді давній вигляд. Були відкритті оздоблення фасадів, розчищених від нашарувань гіпсу. До речі, план капітального ремонту чорної кам'яниці був готовий ще в 1883 році.

12. Руст, яким вкритий весь фасад чорної кам'яниці, називається діамантовим, хоча викладений він з вапнякових блоків.

13. Від багатих інтер'єрів кам'яниці до наших часів збереглися мармурові міжкімнатні портали першого та другого поверху з витонченою різьбою та мармурове оздоблення вікон другого поверху.