Угорець Джорджі (Dziordzi, Dziurdzi), а польською - Єжи Боїм (р.н. невідомий - 1617) прибув до Речі Посполитої з почтом Стефана Баторія, де виконував функцію королівського секретаря, осів у Львові, одружився з Ядвігою Ніжньовською (Jadwigą Niżniowską)  і цілком вписався в середовище заможних львівських міщан. Так вписався, що засідав у Ратуші яко раєць.

Наступні три покоління хлопчиків з роду Боїмів всі матимуть другим іменем Єжи - в честь засновника роду.

Вже корінний львів'янин Павел Єжи Боїм (1581- грудень 1641), син Єжи,  теж був не останньою людиною у місті. Хоча і вивчився Боїм-молодший на лікаря в Падуанському університеті, а в 1600 році як доктор філософії та медицини був навіть синдиком падуанських артистів, в 1613 році повернувся на Батьківщину, щоби заплатити борги свого швагра Зигмунта Брезлера. Водночас виконував обов'язки економа (управителя) шпиталя св. Духа при однойменному костелі. В 1620-1641 році був, як і батько колись, райцем, а з 1627 року - війтом Льовова. Разом з іншими можновладцями Львова уфундував в Катедрі вівтар св. Роха в 1623р., коли місто страждало від голоду та мору. При цьому спеціальність свою не забував, мав лікарську практику, хоча не гребував й дохідною торгівлею: конкурував з гданським купцем Яном Томсонем (Janem Tomsonem), сплавляючи до Гданська поташ з маєтків князя Яреми Вишневецького, а також пшеницю.

Мав велику кам'яницю "Джіорджівку" (Dziurdziowska) поблизу єзуїтського костелу (Трибунальська, 10). Одружився з Доротою Барщовною (Dorota Barczówna, померла в 1644р.), мав дочку Катерину та шість синів. До речі, первістка Єжи Павло Боїм позбавив спадщини за паскудне ведення бізнесу: той легковажно замість множити добробут все втрачав. Інші сини: Павел (як і батько, медик), Міхал (пішов в єзуїти. Мабуть, тому що недалеко ходити було - сусіди), Микола і Ян (купці). Наймолодший, Бенедикт Павел, теж став єзуїтом. Теж нічого собі кар'єра.

Павел Боїм заповів поховати себе в родинній каплиці при катедральному цвинтарі, яку зафундував його батько. Дотепер одну з зовнішніх стін "чорної перлини" Львова прикрашають портрети та герби Єжи, Ядвіги, а в інтер'єрах збереглися різьблені фігури Єжи Боїма, Павла, інших членів родини, та по-барочному пишні епітафії.

Падуанський університет дотепер зберігає серед інших реліквій часу герб Павла Боїма, а також ще одного студента - Міхала Боїма (1679).

Дивно, що при такій багатодітності рід Боїмів досить швидко згас. Всі діти онука Єжи, теж Єжи Боїма, померли бездітними. Лише Миколай Боїм (помер в 1690р.) лишив трьох синів: Міхала, Рафала та Алєксандра. Що з ними сталося далі, невідомо.