English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Крогулець

Батько Богдана Лепкого правив у ДЕРЕВ'ЯНІЙ церкві в Крогульці

Батько Богдана Лепкого правив у ДЕРЕВ'ЯНІЙ церкві в Крогульці. Останнім часом з неї зробили мурованого монстра. Фото від 3 квітня 2010 р.

Двір Городиських у Крогульцю. 1910 р. Krogulec

Понівечена автентика церкви - не єдина втрата Крогульця. Ще в 1930-х роках тут знаходився двір Городиських. На фото початку ХХ століття - "зелений" салон цього палацика.



 Батьківщина Богдана Лепкого.

Карта

49°05′57″ пн. ш. 26°00′44″ сх. д.

Близько 800 жителів.

 

На трасі Гусятин-Тернопіль не варто спати. За вікном краєвиди змінюють один одного: ось цікавий костел у Чабарівці, ось нова велика церква з дзвіницею у Васильківцях, а ось і село Крогулець, яке чомусь на старій автобусній зупинці назване Крогульці.
Війну літер почали ще дорожні знаки-привітання на під'їздах до села: спочатку десь за півкілометра до найближчої хати бачимо великий кам'яний знак, таку собі міні-фортецю з написом Крогулець, а за якусь сотню метрів нас зустрічає скромний перекособочений дорожній знак - Крогульці. Село-шизофренік, яке ніяк не може вирішити, як назватися?

Крогулець вперше згадується під 1574 роком, коли воно було власністю братів Копичинських. В ХІХ ст. власниками були Городиські (Horodyski) гербу Корчак. В першій половині ХІХ ст. у селі з'явився мурований двір під високим дахом (Роман Афтаназі в 7 томі "Дій резиденцій на давніх Кресах Речі Посполитої" висуває несміливе припущення, що споруда могла бути зведеною і раніше). Городиським належали й сусідні Васильківці - там теж був двір Броніслава Городиського (1846-1897). Пізніше Крогулець успадкував єдиний одружений син Броніслава (в нього загалом було п'ятеро дітей) - Павел Томаш Городиський (1881-1916). В Павла Томаша своїх дітей не було, тож після його смерті вдова близько 1920 р. продала маєток Леону Городиському з Товстенького - вона не хотіла, щоб Крогулець перестав бути родинним гніздечком Городиських. Що за карма - в Леона теж немає дітей, тож маєток він заповідає своїй племінниці Анелі Скибневській, дружині графа Криштофа Потоцького. Саме ця пара Потоцьких і була останніми власниками Крогульця до вересня 1939 року. 

 

 Та давайте повернемося до крогулецького палацику. В 1905 році, за Павла Томаша, двір було ґрунтовно відремонтовано, черепицю замінили бляхою, на фронтоні будівлі з'явилися герби Корчакі Остоя (герб родини Рильських). 16 приміщень споруди мали амфіладну систему. До великого холу в центрі будівлі примикав не менш великий "великий" (упс!) або "зелений" салон. Його вікна виходили на романтичний ландшафтний парк. Гарна алея старих лип вела від палацу до одного з фільварків.

Два прямокутних кутових "репрезентативних" покої мали великі венеціанські вікна. Одна з цих кімнат використовувалась як їдальня. Праворуч і ліворуч від холу містилося по три невеликі житлові приміщення. Підлога салонів була паркетною в квадрати, в інших кімнатах був просто паркет. Як правило, подільські двори отоплювалися сухим повітрям, що бігло спорудою по системі труб. Палили соломою - на Гусятинщині сутужно з дровами. На добу йшов цілий віз соломи. 

На початку ХХ століття крогулецький двір мав стильні інтер'єри, меблі були або бідермеєрівські. або у стилі Людовіка Філіпа, вироблені зі світлого горіху. Було трохи й більш старих предметів побуту. Після смерті анни з Комарницьких Томашової Городиської меблі, старе чудове столове срібло, бібліотека, чимала картинна галерея, баранівська порцеляна були поділені між її п'ятьма онуками. Колекція розпорошилася. В міжвоєнний період з усіх цих багатстввціліли тільки деякі меблі і два портрети літніх людей пензля Петера Брандла (1668-1739). Були й картини більш пізнього часу. Всі багатства крогулецького палацу були знищені у Першу світову війну. Лишилися голі стіни. В такому вигляді двір пережив 1920-ті - і вже аж за Потоцьких, у 1933 році, знову став родинним гніздом - вже іншої родини. Всі старання Потоцьких обірвала Друга світова.

 

В селі _збереглася_ дерев'яна церква Параскеви з дзвіницею (XVIIIст.). Вгадати, що вона дерев'яна, практично неможливо: нижню частину зруба не просто обмурували, а ще й вдягли в "шубу" штукатурки. На верхах і опасаннях - очікувана бляха. 

Саме в цьому храмі служив батько Богдана, Миколи та Левка Лепких - отець Сильвестр, відомий також як письменник Марко Мурава.


А найвідоміший з Лепких - Богдан (1872-1941) - народився поблизу Крогульця, на хуторі Кривенькому. У 1992р. у Крогульці встановили погруддя цього педагога, письменника, громадського діяча (скульптор В.Садовник). З 1995-го року функціонує музей Б.Лепкого.
І погруддя, і старий, і новий храм розміщені поблизу один одного у самому центрі села, при трасі. Музей відвідати не вистачало часу.

 

Чорно-білі фотографії двору в Крогульці - з VII тому книги DZIEJE REZYDENCJI NA DAWNYCH KRESACH RZECZYPOSPOLITEJ (Roman Aftanazy).




Палацик Городиських в Крогульцю на Тернопільщині. Фото до 1900р.
Palac Horodyckich w Krogulcu (Ukraina)
The Horodyskis' palace in the village of Krogulets in Western Ukraine
Дворец Городиских в Крогульце на Тернопольщине (Украина)

Палацик Городиських


"Зелений" салон палацу в Крогульці
"Зелений" салон палацу в Крогульці

"Зелений" салон палацу



Архівно-пасторальний Крогулець.

Архівно-пасторальний Крогулець.


Новий храм

Новий храм


Церква в Крогульці, лютий-2005
Ця церква була дерев'яною. Крогулець, 2010

Церква в Крогульці, лютий-2005 і квітень-2010


Пам'ятник Лепкому

Пам'ятник Лепкому

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник