З містка видно невеликі пороги-водоспадики на Збручі - кльово і для нашої частини Поділля незвично. А відразу за кладкою стоїть старий, ще австрійських часів млин. З виду цілком собі працюючий, насправді - ні. З невеликою греблею поруч.

Тут взагалі майже все - автрійських часів. І велика греко-католицька церква з розписаним іконами фасадом, і крихітний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії, куди час від часу навідується гусятинський ксьондз. В крихітному селі всього кілька вулиць, костелик стоїть на Суходільський. Навпроти на пагорбі - заквітчана фігура мадонни, трохи далі - обеліск загиблим в роки Другої світової.

Старенька бабуся, яку я взялася випитувати про історію села, тільки й повідомила - всі храми Шидлівців зведені ще до Польщі (1919-1939), старі. І ніякої тобі конкретики... Пызныше дызналася, що костел було зведено у 1935 р.

В 1920 р. тут, як і в сусідньому Сидорові, велися запеклі бої між УПА та більшовиками, а за рік до того - між польськими військами та більшовиками.