Карта
Координати: 49°09′14″ пн. ш.26°06′47″ сх. д.
Біля 1 тис. жителів.
Кейт Міддлтон насправді звуть Кетрін Елізабет. Ну але всі звикли вже - Кейт та й Кейт.
Самолуски насправді Самолусківці. Але на автобусній зупинці біля дороги Гусятин-Тернопіль, на вказівнику до села, навіть на знаку про початок населеного пункту пишеться "САМОЛУСКИ". Куди ділися -ІВЦІ - незрозуміло. Питала старшого чоловіка, каже, і так, і так можна. Уявіть, що на під'їздах до Києва стоять стели з написом "КИЙОВ" - ну а що, так теж хтось говорить. Дивна ситуація. Таємнича. Ну, воно й зрозуміло: село стоїть на річці Тайна.
Тайна ж витає і над маленьким римо-католицьким костеликом у селі. Він стоїть на півдні села, посеред старого колгоспного АТП - і підходів до нього, окрім як через це АТП, немає жодного. Взимку, ймовірно, його і так непогано видно з дороги, але влітку навколо джунглі з кущів. Довелося проситися в сторожа на територію. Пустив. Але костел не відчинив. Не тому, що я така підозріла. Просто ключі від нього зникли десь тоді ж, коли з карт зник СРСР - і більше у храмі, котрий використовували як (умовне? Часто це було власне умовне) зерносховище, ніхто не бував. Може, тому й збереглися і дах, і скромні вітражики на вікнах. Костелик обріз прибудовами, через ці дерев'яні сарайчики підібратися до нього так само важко. як і через хащі. Вікіпедія датує храм ХІХ ст., але це може бути і початок ХХ-го. Знайти хоч якісь дані про рік побудови мені не вдалося. Єдина зачепка - у 1880-х рр. село купив Агенор Голуховський. Чи він зводив храм, чи ні - важко сказати, бо в той час на 648 сільських греко-католиків було аж 403 римо-католика.
Дмитрівську церкву старенький сторож АТП датував 1812 роком, Вікіпедія каже про 1889-тий - і це більше схоже на правду. Чоловік розповідав, що раніше купол храму був менший, сучасні розміри - вже після останнього ремонту.
Поруч з церквою - маленький сквер, синьо-жовті та червоно-чорні знамена - і монумент з журавлями. На ньому оптимістично пишеться:
"Кру-кру-кру... На чужині умру... Заким море перелечу крилонька зітру..."
(Орфографія та пунктуація вказані як на пам'ятнику). Нижче на табличці- "Парк і пам'ятник - дарунок української патріотки з Канади Стефанії Пилипів-Чупак в пам'ять її батьків-самолусківчан та всіх односельців, котрі в пошуках кращої долі виїхали з рідного села за океан, зберігши в серці любов до свого Краю. Травень 2008".
Напроти церкви - старе приміщення одноповерхової школи, здається, ще з 1863 р.
На сільськокому перехресті за мостом через Тайну - фігура богоматері під дешевою булатною бляхою. Скульптор точно надихався "Сікстінською мадонною" Рафаеля.
