Координати: 48°24′34″ пн. ш.25°29′41″ сх. д. 

1,2 тис. жителів.

Карта

Всі цікавинки Горішнього Залуччя зібралися до купки, так що на огляд їх піде зовсім небагато часу: от стара мозаїчна зупинка, яка лущиться, як шкіра блондинки після засмаги, от закинутий костел з невиправдано-довгою (тим і запам'ятається) сигнатуркою, от церква, вся в блясі - як учасник райцентрівського клубу "Лицарсько-Бургундська Хоругва Лицарства", який приїхав на фестиваль до Хотина і дуже собою пишається.

Костел, який я пам'ятала так довго і так не могла знайти, звели у 1876 р. - Криштофовичі, звичайно ж. Вони володіли місцевими угіддями і мали маєток в селі (тепер це Долішнє Залуччя, але де там ті кордони?). Ховали Криштофовичів тут же, у крипті.

В 1937 році невелику святиню розбудували, вона отримала планування у вигляді латинського хреста. Ярузельські мали грандіозні плани, в 1938 р. освятили навіть кутний камінь під новий костел поблизу вокзалу (це зараз Хутір-Будилів, станція Снятин). Не судилося. 

Зараз ані кам'яного головного вівтаря, ані дерев'яного ретабулуму, ані навіть дерев'яної дзвіниці на три дзвони. Пусто, тихо і віє смертю.  

Якось трапилося фото храму, в якому відразу опізнала костел із Горішнього Залуччя, тільки от храм був чомусь доглянутим і побіленим. Невже католики знайшлися? Упс, та це не Залуччя, це буковинський Банилів з-під Вижниці. Проект - це помітно - практично ідентичний. Робота одного майстра? 

З церквою ось яка закавика: у каталозі В.Слободяна значаться в Залуччях два храми (?): Собору Богородиці з 1868 р. у Горішньому і Миколаївська (1830) у Долішньому Залуччях. Насправді на сайті Снятинської єпархії церква з Горішнього Залуччя подана як Миколаївська з 1830 р. Де подівся храм Собору Богородиці, я не знаю.