Карта

Координати: 48°31′58″ пн. ш. 25°28′59″ сх. д.

Біля 1 тис. мешканців.

Бляха - це трагедія. Це аксіома. котру я на сторінках цього сайту обмусолювала вже сотні, як не тисячі разів. Та останні роки на нас лізе ще одна катастрофа: Україна втрачає свої хрести. Замість автентичних, красивих, з опорою на півмісяці - маємо наступ московських восьмикінцевих, з косою перекладинкою внизу. Тут вже і справді какаяразніца, в Тулі ми чи в Сарнах, в Калузі чи Калуші. Оті московські продаються вже готові, дешеві, бідним громадам хочеться зекономити, бідні громади думають. що оте страхіття - воно ж охайніше за старе. Та воно нове, а це для селян це завжди плюс. Будь-що нове є кращим за старе. Прогресори :(

В Красноставцях в Михайлівський церкві (1866) це розумієш особливо чітко. Коли око звикне до осяянної бляхи, помітиш колекцію старих красивих хрестів за церквою. Це з неї ж зняті - і відправлені на пенсію. Дуже, дуже невчасно і недоречно. Ми МАЛИ красу, ми мали справжнє народне мистецтво - а зараз маємо російський гнусавий репчик з мобілок і уніфіковані з Владивостоком хрести.

Суверенітет втрачається і так теж.

А, ну і треба додати, що мене занесло у Красноставці у пошукає єдиної в Україні жіночої маланки. Її не бачила (ходить лише пізно ввечері), але бачила просту, хлопчачо-юнацьку. Теж щось.