English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Пліснеськ
Пліснеськ. З альбому А.Ланге "Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi".

Пліснеськ (ну не Плісняни ж?). Початок ХІХ ст. З альбому А.Ланге "Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi: Sammlung der schönsten und interesāntesten Gegenden von Galizien".



 Тут народилася княгиня Ольга. Начебто. І звідси найстаріша відома писанка

Карта

 

У XVIII ст. в Галичині в дусі моди того часу розбудовуються монастирські комплекси. Один з таких зберігся неподалік від села Підгірці, відомого чудовим замком Конецьпольських та Жевуських, поруч з літописним Пліснеськом.

Монастир, за легендою, засновано тут ще у 1180 р. дочкою белзького князя Всеволода – Оленою. Відновив діяльність монастир у XVII столітті завдяки старанням воєводи сандомирського Станіслава Конєцпольського. Король Ян ІІІ Собєський підтвердив всі монастирські привілеї.

Церква св. Онуфрія з характерним для барокового будівництва фасадом з волютами постала у 1726-1750 рр. стараннями ігумена Парфенія Ломиковського. Це тринавний одноапсидний з трансептом храм, який має купол на восьмигранному світловому барабані. Колись над дверями церкви було розміщене зображення фундаторки храму, княжни Олени. Не портретне, зрозуміло - скоріше ідеальне, придумане. В самому храмі були портрети Вацлава Жевуського та князя Кароля Радзівілла.

З північного боку до церкви тулиться двоповерховий монастирський будинок 1771-1786 рр. (архітектор Венцлавський). Колись тут розташовувалась невелика монастирська бібліотека, яка мала в своїй колекції й кілька стародруків.

 Цінною мистецькою пам‘яткою є оригінальної форми іконостас, виготовлений за проектом архітектора Павла Гіжицького (автора будинку Кременецького Колегіуму, Успенського собору Почаївської Лаври) у 1766- 1767 рр. Проект іконостасу датований 1754 роком. Ця колекція зображень святих - синтез об‘ємної скульптури і живопису. Тут відсутні царські врата, замість них поставлено престіл з циборією, як у католицьких храмах, по боках влаштовано отвори дияконських врат. Живописних композицій тут мало - лише намісні образи Христа і богоматері, виконані василіянським маляром Антоном Грушецьким, “Благовіщення” над престолом і центральний образ “Христа Пантократора” роботи також василіянського маляра Ісихія Головацького. Євангелісти і апостолиз боків від центрального образу виконані в об‘ємній скульптурі. Автором скульптурних робіт був сницар Стефан з Кременця. Іконостаси такого типу починають з‘являтися у ІІ половині XVIII ст. Аналогічний до підгорецького іконостас знаходився у дерев‘яній церкві у Куликові

Крім іконостасу, в церкві знаходяться два бічні вівтарі 1750 р. з іконами пензля Сави Калиновича і Юрія Радивилівського та амвон, виконаний у 1761 р. сницарями з Микулинців Йосифом Лоренцом і Григорієм Чорним.

 

В 1881 р. краківський археолог Т.Земецький проводив розкопки на пліснеському городищу - і між іншими артефактами знайшов скляну жовто-зелену кульку у формі яйця, дуже схожу на писанку. Висота кульки - 4,9 см, діаметр - 3,9 см. От вона, писанка літописних часів! Була висунута гіпотеза, що такі вироби-амулети гончарі робили з матеріалу, що лишився від плиток для церковної підлоги. Зараз прото-писанка - експонат краківського археологічного музею.

 Орест Мацюк писав, що, оскільки письмові відомості про Пліснеськ скупі, вирішальне значення мають археологічні дослідження. Пліснеськ згадується лише три рази: у 1188 р., в Галицько-Волинському літописі, коли говориться, що волинський князь Роман Мстиславович вислав сюди військо, щоб вигнати галицьких бояр і їх союзників-угорців. Другий запис - про похід на Пліснеськ князя Данила Романовича й Олександра Белзького та про їхню перемогу над боярами Арбузовичами (Гарбузовичами), що захопили владу. І, нарешті, в “Слові о полку Ігоревім” принагідно згадано і це давньоруське місто – в зловіщому сні Святослава перед невдалим походом руських князів на половців. 

Тому кожна археологічна знахідка вносить багато нового у вивчення історії давнього міста. Та й сама прогулянка городищем, де ще й сьогодні своїми величезними масштабами вражають 700-800- літні вали і глибокі рови, може зацікавити.

 

Тепер – як доїхати.

Підїжджаючи до Підгірців, не прогавте дороговказ “Монастир”, далі кілометри півтора вузенькою дорогою, а потім вже й споруди комплексу. Все гарно, в квітах, єдине, що трохи дисонує – чорні шкарпетки монашок, які розвісили сушитися на вічнозелених кущах поблизу церкви.



Монастир в Пліснеську, квітень 2000 р.

Монастир в Пліснеську, квітень 2000 р.


Монастир в Пліснеську біля Підгірців на Галичині. Przyjaciel Ludu, 1849 р.

Монастир в Пліснеську біля Підгірців на Галичині. Przyjaciel Ludu, 1849 р.


"MOGIŁY NA PLEŚNISKU w Podhorcach, w obwodzie Złoczowskim, od południa." Автор Maciej Bogusz Zygmunt Stęczyński

Кургани Пліснеська. З альбому М.Б.Стенчинського "Okolice Galicyi" (1847)


Пліснеська писанка. Польський плакат

Пліснеська писанка. Польський плакат


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник