|
|
Еталонний зразок гуцульської церкви, перенесений в Ворохту у 1780 р. з Яблуниці.![Дерев'яна церква в Ворохті](fileadmin/_processed_/csm_derevoroh_b06df0563f.png) |
Церква Різдва Богородиці в Ворохті. 1924 р. Сяючий жах.![Церква Різдва Богородиці в Ворохті. 1924 р.](fileadmin/_processed_/csm_zhovta_b4dcc056e0.png) |
Карта
Ворохта і її трампліни - це були одні з перших в моїму житті Карпат. Не пам'ятаю, чи була тут в 6-літньому віці, але точно була тут другокласницею, каталася на підйомнику, фотографувалася з трамплінами і панорамою Ворохти за спиною, їла якісь перчені голубці, дихала кришталевим, неймовірним повітрям. І після того мене не було тут понад 20 років. Я знову відкрила для себе Ворохту 11 вересня 2009 року - і Ворозта мені сподобалась. Гей, румунські Ватри-Дорней і Кімпулунги, а в нас, виявляється, не гірше!
Ворохта виявилась типовим курортним високогірним містечком (3,8 т.ж., 850 м над рівнем моря) у підніжжя Чорногірського хребта, де багато що нагадувало бабцю-Австрію. Старі дерев'яні вілли з вигадливими дахами, дерев'яні храми, дерев'яні каплички, та тут навіть старий кінотеатр (чи БК) і новий будинок культури - й ті з дерева.
З назвою все просто: начебто в XVII столітті сюди, в глухі далекі гори, втік з царської (чи може, цісарської?) армії солдат Ворохта. Втік і поселився в гуцульському селі, прижився, славився своєю мудрістю - а по його смерті селяни почали називати власне село іменем втікача з далекого краю.
Якою була Ворохта часів Ворохти, тепер і не уявити: містечко ще з 1884 р. розрізає навпіл залізниця, вривається в житлові квартали двома солідними кам'яними мостами-віадуками, а на вершинах гір (одна з них Маківка) білими чаплями стоять в рядок бугелі і підйомники. Ворохта вже не глуш, а давно відомий центр гірськолижного спорту. Біля старих польських дерев'яних корпусів санаторіїв і пансіонатів сидять бабусі-божі кульбабки, на австряцьких вілах хизуються тарілки супутникового телебачення, коротше, Ворохта вже не та. :о). Але кла-а-асна. ![](clear.gif)
Ні, це не трампліни, з чого ви взяли? Тим більш, трампліни в 2009 р. почали розбирати: свого часу тут тренувались олімпійці СРСР, але з тих часів стільки води утекло... Кажуть, зроблять нові. Ну, може бути.
Головний скарб Ворохти й не з Ворохти навіть родом: цю ідеальну за пропорціями, надзвичайно гармонічну дерев'яну церквицю перевезли сюди в 1780 р. з Яблуниці (зараз Надвірнянський район). Назва в неї - як і в новішої і супер-лискучої сусідки на пагорбі поруч: церква присвячена Різдву Богородиці. (Дві цікаві церкви з однаковою присвятою пам'ятаю ще в буковинських Топорівцях). Коли церква Різдва Богородиці була побудована, історики не знають: версії є дві, про XVIII ст. - та про зоовсім вже архаїчний як на цю частину Карпат 1615 р. В будь-якому разі, композиція святині не змінювалась протягом кількох століть - і це теж справжній дарунок долі.
Церква в Ворохті мініатюрна, чотиризрубна, хрестова в плані (хоча бокові рамена в храму й невеликі, лише в половину їхньої ширини), типово-гуцульська. Типова-то типова, але краща за своїх посестр з Татарова чи Коломиї: ті опецькуваті, низенькі, до землі притягнуті, а ця статна, струнка, пнеться догори, до сонця. А місце, місце яке під храм обрали: на вершині пагорба в північній частині селища, по дорозі на Верховину. Звідки вся Ворохта як на долоні: і Прут, і колія, і віадук, і вілли... Ну і кам'яний фундамент теж стрункості сприяє.
Вужчий за об'єм стін восьмикутний підбанний піднімається над центральним зрубом. Стіни похилилися досередини - дослідники кажуть, вірна ознака старовинності. Обов'язкове піддашшя на фігурних кронштейнах, ця дерев'яна парасолька для парафіян, біжить навколо святині.
Потрапити до церкви всередину - велика вдача, котру не всі за хвіст спіймають. Мені от не пощастило, тож залишки розписів на стінах східної частини, датованих ХІХ ст., я не бачила.
Стан споруди цілком задовільний: знаю, що й після 1979 р., коли церкву реставрували львівські спеціалісти Б.Я.Кіндзельський, Г.П.Крук та І.Р.Могитич, храм ремонтували.
Око на церкві відпочиває: вона не в блясі, не в ондуліні, не в сайдингу: вона по-справжньому дерев'яна. Колись це була карпатська норма, зараз - раритет.
Колись навколо церкви лежав цвинтар, безсумнівно. Зараз від нього лишилося небагато, а хрестами і могилами оточена новіша церква Різдва Богородиці, котра виблискує золотою бляхою і пускає сонячних зайчиків з верхів на залізні піддашшя. Відомий дослідник архітектури Г.Логвин писав, що вхід старе цвинтарище бувфланкований двома велетенськими каменями (менгірами), якими здавна позначали священні місця. Не знаю, може й так, але якось менгіри мені з Карпатами не в'яжуться.
Новіща церква нещодавно змінила бляшаний верх: був біло-синій в клітинку, став паскудно-золотий (я нічого не хочу сказати, але в передвиборний час аналогії між біло-синім і жовто-гарячим таборами напрошуються самі). Велику дерев'яну храміну зводили в 1925-1929 рр. Поруч - огрядна якась, опецькувата дзвіниця і криниця. Увага, туристи: такий необхідний нам в подорожах туалет шукаємо лише біля НОВІШОЇ церкви: біля старшої його немає. Проте в дзвіниці старішої діє досить скромний музей. ![](clear.gif)
130-метровий віадук в Ворохті![Віадук в Ворохті](fileadmin/_processed_/csm_viaduk_01_d1d56d6988.png) |
Ще одна гордість Ворохти (а ви знову подумали на трампліни, да?). Колись таких кам'яних велетів по Карпатах було чимало, та дві світові війни пережили не всі. Один з віадуків у Ворохті (якраз той, на який дивиться бабуся-церква) може собою пишатися: він один з найдовших кам'яних мостів Європи (130 м), довжина однієї з арок - 65 м! Ну і що, що цей міст давно не працює (залізницею використовується новіший, побудований біля віадука).
![](clear.gif)
Цікаво порівняти сучасне курортне селище з курортним же, але селом автро-угорських часів (початок ХХ ст.). Для порівняння згодиться "Путівник по курортах і кліматичних місцевостях Галичини", виданий у Львові в 1913 р. (автиори - лікарі Орлович, Левицький, третє прізвище на "Пр" розібрати не вдається).
Отже, за майже століття, що минуло з часу виходу книжки, Ворохта суттєво підросла: зараз всі довідники вказують 850 м над рівнем моря, в старій книзі фігурує цифра в 749 м. Вже тоді клімат Ворохти високо цінували: село, що лежало між гір, завжди було захищене від сильних вітрів.
В ті часи Ворохта, Микуличин і Татарів творили одну адміністративну одиницю (гміну). До суду, нотаріуса чи парафяльного костелу потрібно було вибиратися аж в Делятин (власний римо-католицький костельчик парафіяльним не був).
Туристи мали до своєї диспозиції близько 20 вілл, які надавали приміщення влітку - і це не рахуючи кімнат в господарів та по гуцульським хатам. "Умеблювання покоїв дуже просте, постелі як правило не має", - відзначає путіввник. Кількість туристів в той час складало близько 500 чоловік за літо. Не ті масштаби, егеж?:о)
Харчування забезпечували три ресторани (один в популярному "Двірку чорногірському"), кілька магазинів з продуктами ("Брак масла і овочів. Нагляд за м'ясом недостатній", - сумно повідомляє путівник. Проте фрукти й риба були завжди). Були й прообрази сучасних екскурсійних програм: возом пропонували з'їздити до Жаб'єго (сучасна Верховина, понад 30 км неймовірно мальовничого шляху між гір). Саме Жаб'є книга називає столицею Гуцульщини, відомою з чудових народних строїв і різьби по дереву.
Залізницею можна було дістатися в угорську на той час Ясіню (Kőrösmező) - в цьому разі атракційною приматкою виступав найдовший в Галичині тунель під горою Вороненька).
Ви вже чекаєте, коли буде інформація про антикварні підйоми на Говерлу? А не буде її: на Говерлу тоді радили не підніматися, а лише милуватися Говерлою, Свидницею, Близницею, Свидовцем та Петросом з залізничної зупинки Zemirze.
Ціни за нічліг в уже зггаданому "Двірку чорногорському" (працював цілий рік!) складали 2 крони з особи. Школярі та члени Т.Т. (?) платили лише половину. Ціни на єжу і напої затверджував Відділ Чорногірської дільниці (oddzial) в Коломиї - знову ж таки, членам невідомого мені Т.Т. давали на харчі 20-процентну скидку.
Нарешті, автори відзначають, що Ворохта має всі можливості для того, щоб стати першокласним курортним і зимово-спортовим місцем. Автори були праві. ![](clear.gif)
|
|
![](clear.gif)
|
![](clear.gif)
![](fileadmin/images/layout/tl.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/tr.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/l.gif) |
Панорама Ворохти.![Панорама Ворохти.](fileadmin/_processed_/csm__MG_2746_d425bdc3bf.png) |
Класичний краєвид з Ворохти.![Vorohta egy részének látképe a Pruttal](fileadmin/_processed_/csm_kraevydvorohty_1b53d94d1f.png) |
Гуцулята чекають на автобус.![Гуцулята чекають на автобус.](fileadmin/_processed_/csm_guzulata_4d38b65742.png) |
На цвинтарі![На цвинтарі в Ворохті](fileadmin/_processed_/csm__MG_2747_27f6150985.png) |
Фестиваль грибів в Ворохті![Фестиваль грибів в Ворохті. Вересень-2009](fileadmin/_processed_/csm__MG_2710_b8529d64e9.png) |
Повінь-2008 знищила мости. В 2009 р. їх відбудовують![Повінь-2008 знищила мости. В 2009 р. їх відбудовують](fileadmin/_processed_/csm_remont_f63c03eb79.png) |
Заклади культури з дерева.![Заклади культури у Ворохті з дерева.](fileadmin/_processed_/csm_klub_7900eb5f17.png) |
В Ворохті чимало старих вілл.![В Ворохті чимало старих вілл.](fileadmin/_processed_/csm__MG_2726_d134645d34.png) |
Музей в дзвіниці церкви.![Музей в дзвіниці церкви.](fileadmin/_processed_/csm_muzeydzvinytsa_de739b8f0a.png) |
Скарб Ворохти - гуцульська церква![Скарб Ворохти - гуцульська церква](fileadmin/_processed_/csm_oldder_01_e0d3a74b74.png) |
Меморіальна дошка М.Куницького на новішій церкві.![Меморіальна дошка М.Куницького на новішій церкві.](fileadmin/_processed_/csm__MG_2761_7cd1644d72.png) |
Жовте і блистить. Не сонце, а церква в Ворохті.![Vorokhta is surrounded by the Carpathian National Nature Park](fileadmin/_processed_/csm__MG_2753_8696967088.png) |
Для повноти картини.![Церква в Ворохті](fileadmin/_processed_/csm__MG_2757_de581fd231.png) |
Видно бугель на Маківці.![Видно бугель на Маківці.](fileadmin/_processed_/csm__MG_2734_5c699de57d.png) |
Віадук колись діяв.![Vorohta, o staţiune montană în raionul Iaremcea, Ucraina](fileadmin/_processed_/csm_poezd_148fb3c19a.png) |
Ворохта, 1899 р.![Ворохта, 1899 р.](fileadmin/_processed_/csm_1899_05_ff8c2b8d39.png) |
Новіша церква на старій поштівці.![Старый вид Ворохты](fileadmin/_processed_/csm_160368726_89ed8563cc.png) |
|
![](fileadmin/images/layout/r.gif) |
![](fileadmin/images/layout/l.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/r.gif) |
![](fileadmin/images/layout/bl.gif) |
![](clear.gif) |
![](fileadmin/images/layout/br.gif) |
![](clear.gif) |
|
|