Карта
Тезок цього мальовничого села в Пустомитівському районі Львівщини чимало по Україні. Є серед одноіменних населених пунктів і славні старожитностями Раковеці: з замковими руїнами над Дністром. Але і львівський Раковець примудрився потрапити в чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" завдяки своєму костелу.
Костел, щоправда, не дуже старий - всього-навсього середини ХІХ століття (орієнтовно десь так рік 1856-тий). Якийсь шарм в споруди, звичайно, є, але занадто занедбаний стан не дасть ним як слід насолодитись.
А от що дійсно цікаво, так це те, що під фундаментами цього храму можна знайти щось більш антикварне6 адже раковецький костел з тесаного пісковику виріс на місці більш давньої святині початку XVIII ст. (1704).
Поспішіть глянути на струнку сигнатурку на даху споруди: думаю, й кількох років не мине, як вона впаде, як вже провалилася всередину добра половина даху костелу. Що поробиш: місцева громада римо-католиків не здатна відновити храм, не доходять до нього руки й в пам'ятко-охоронних установ ані області, ані країни. Нещасна мадонна на фасаді в молитовному жесті простягає до вас руки - допоможіть, мовляв! а чим їй вже допоможеш? І так бідна жіночка може отримати статус інваліда завдяки величезній рані на своїй кам'яній щоці.
Ігор Скальський розказував, в гористих лісочках поблизу села гарно відпочивати від міського натовпу та шуму. Краєвиди тут гарні, не так далеко звідси й легендарна столиця білих хорватів - Стільське.
Рекреаційна зона для Львова - ось вірно вибраний напрямок для розвитку села. Саме зелений туризм, можливо, сприятиме колись реставрації храму. Адже Ракоцець і справді село популярне. До місцевого дерев'яного православного храму з'їжджається чимало паломників - кажуть, тут б'є джерело з лікувальними властивостями (в народі - "з святою водою", варіант - "з срібною водою"), і хто обійде босоніж його 14 разів поспіль, вилікується від багатьох старих хвороб. Людям завжди потрібна надія на індульгенцію. Хто зна, може, й справді, в воді підвищений вміст срібла, звідси й її "чудотворність"?
А ще в селі чимало пасік та пасічників. Навіть місцевий отець Андрій Івашків тримає кілька вуликів. Не дивно, що Раковець зараз позиціонують як столицю меду.
Хтозна, може, за кілька років туристів при в'їзді до села зустрічатиме не бляшаний рак, а жовто-чорна бджола?
