Координати: 49°50′39″ пн. ш. 24°17′08″ сх. д.

Карта

Близько 2 км від Борщовичів польовою дорогою. 16 км до Львова. 500 жителів.

Колись ця Білка була Королівською, в радянський час стала Нижньою - і так і залишилася. В центрі села - показова будівля школи (навчальний заклад тут ще з польських часів - так казали місцеві жителі, але ж вони всі з переселенців. Я б на око назвала споруду колишнім Народним домом) і маленький скромний храм - зараз відданий УГКЦ, а колись римо-католицький.

І Королівська, і Шляхетська (зараз Верхня) Білки названі так по річечці, що тече селами. Головна вулиця села пролягла по давньому Глинянському тракті, торговій дорозі, відомій ще з ХІІ ст. Хоча стара назва села натякає на те, що певний час поселення належало польській короні, в села були й господарі серед шляхтичів і магнатів: Гербурти, Сапіги, Уруські. Польська ж Вікіпедія приводить іншу версію походження назви: начебто колись під час війни в цій Білці стали табором королівські війська, а народне ополчення (переважно з шляхти) вибрали штаб-квартирою ту з Білок, котра зараз є Верхньою.

23 квітня 1512 р. біля Білки відбувся бій польських військ з татарськими загонами, степовиків розбили.

В червні 1915 р., коли російська армія почала відступати, всіх чоловіків з Білки Королівської, хто мав більше за 16 років, було депортовано вглиб Росії, вояки також забрали всіх коней та худобу з села.

Станом на липень-1939 в селі проживало 1160 чоловік, з них 97 % були етнічними поляками. В 1945 р. більшість місцевого населення вивезли до Польщі (околиці Кросна, Ополя).