English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Стільсько

Великокнязівська столиця. Вся в нірках!

Жертовник білих хорватів та їх комірчини.
Жертовник білих хорватів та їх комірчини.

Координати: 49°32′31″ пн. ш. 24°04′30″ сх. д.

 

 Past Perfect: Перед-перед-історія (Увага! Використано плюсквамперфект!). Влітку 2004 року Ігор Скальський був прислав мені кілька лінків з історії Миколаївського району. Серед них була розповідь про якесь невідоме мені Стільське городище. 

Past Perfect 2: Ігор Хома восени 2004 року був вислав мені кілька книжок. Серед них скромно ховався маленький кольоровий буклетик про якесь абсолютно невідоме мені Стільське городище.
Past Simple: 17 травня 2005 року, по дорозі на Кохавину, Ігор Скальський привіз мене в абсолютно містичне, прадавнє місце. На моє питання, що це, послідувала відповідь: це - Стільське городище.
Present Simple: може, в мене щось не так з пам'яттю? Принаймні, тепер я пам'ятатиму про Стільське городище, а після повторення цих двох слів ("Стільське городище") п'ять разів, ви, сподіваюсь, теж не забудете.
By the way, текст статті в Інеті та буклету ідентичний. Ну, до розповіді!

Є неподалік Львова, виявляється, місце дивної, дикої краси та давньої славної історії. Гори Бібрсько-Стільської височини тут підступають до дороги зусібіч, кожний поворот плутаних асфальтових серпантинів дарує нові, майже карпатські, краєвиди. Можливо, погода тому сприяла (ми кілька разів обганяли навислий над пагорбами дощ, та біля самого мосту-жертовника злива злапала нас в пастку, не підпускаючи до поганської святині), але враження від зустрічі з білохорватською столицею залишились містично-похмурі. Таким і має бути лігво язичників. Кльово. :)
А як мене вразив міст-жертовник! Камінь незвичної форми нависає над дорогою, трохи осторонь від вулика печер-комірчин. Я сподіваюсь, я ще ступлю на цей міст колись. Добре, досить лірики.

 Перше, що запам'ятовуємо: Стільське городище - НАЙБІЛЬШЕ з усіх давньослов'янських об'єктів такого типу. Його орієнтовна площа понад 250 га. Це два Старих Міста в рідному Кам'янці. Солідно.
Друге, що запам'ятовуємо: ми в столиці. Вчені вважають, що саме тут більш як 1000 років тому було головне місто слов'янської країни Велика (Біла) Хорватія. Процитую буклетик: "Про (країну) вперше повідомляє імператор Візантії Костянтин Багрянородний - історик, видатний політичний і культурний діяч X століття. У книзі "Про управління імперією" він пише, що хрещені далматинські хорвати походять від нехрещених хорватів, які живуть за горами Угорськими, тобто у Північному Прикарпатті".
Третє, що можна запам'ятати: пам'ять людська - хитра штука. Вона іноді спотворює факти вчорашнього дня, а іноді проносить через століття реальні факти. В районі навколо Стільського люди віки переказували з покоління в покоління про те, що колись тут, над селом, в горах було велике укріплене місто. А й дійсно, чому не переказувати: по гриби підеш - на жертовник наткнешся, та й ці нірки в скелястому м'якому камені - не тролі ж їх видовбали?
Та збереглася й більш конкретна легенда. Було Місто - столиця. Були в Міста стіни, які не могли підкорити вороги Міста. Та одного разу Місто було виснажене довгою-довгою облогою. Ворог боявся взяти столицю штурмом, тому і вирішив діяти підступно. Якогось вечора солдати ворога відступили від стін Міста. Їх запалені смолоскипи рухались у напрямку гір. Знесилені жителі Міста повірили у хитрий план - і відчинили головні ворота. Саме тоді на Місто буревієм налетів із таємної засідки ворожий гарнізон - і за кілька хвилин Місто палало так само, як і смолоскипи ворогів. Заграва пожежі сповістила ворожому війську - час повернутися до неприступних дотепер стін. ... Ранком від Міста не залишилося нічого. Нечисленні жителі Міста, які пережили страшну пожежу, переселилися у долину ріки Колодниці. Тут вони заснували нове поселення, яке в честь загиблої столиці назвали Стільсько.
Після археологічних досліджень вчені підтвердили: так, саме тут колись було надзвичайно велике городище. Лише довжина оборонних стін склала близько 10 км. Знову цитата: "На це вказують потужні земляні вали, оточені ровами та штучно споруджені тераси, що кількома рядами опоясували територію давнього міста. На поверхні валів височіли дерев'яні стіни та вежі. До них із середини були прибудовані численні будівлі житлового, господарського та військового призначення. В одному із головних проїздів до міста було розкопано кам'яний брук, який за давнім переказом називали "Білою дорогою. На домінуючій висоті у центрі городища збереглися рештки потужних земляних укріплень. Час не зберіг дерев'яних стін, зате невмируща людська пам'ять крізь віки донесла до наших часів давні назви окремих частин міста: "Золоті ворота", "Залізна брама", "Вежа", "Княжа криниця", "Коморище", "Підкоморище", "Химина долина", "Гребля" та інші".
Четверте, що можна запам'ятати: під наземним містом існує, кажуть, ще й підземне. Про це свідчать рукотворні підземні лабіринти. Хтозна, можливо, там були князівські крипти?
П'яте: в Стільському вкотре переконуєшся, що українець не пропаде ніде. Навіть в столиці білих хорватів. Так як у вчених грошей на експедиції не вистачає, кмітливі місцеві жителі використовують гіпотетичні княжі хороми, древні церкви та палати міщан як клуні. На більшості нірок-печерок стоять двері з свіженькими замками. Не знаю, що роблять всі ті газди з раптово знайденими білохорватськими рештками глечиків чи зброї, але напевно особливо знахідками такого сміття не переймаються. А туристи старанно викарбовують поверх давніх написів свої нехитрі імена: війна графіті.
Шосте, найцікавіше: на околицях сіл Стільська Дуброва, Ілова, Велика Воля та поблизу Миколаєва знайдені поганські капища. Подекуди трапляються жертовні ями з рештками жертвоприношень. Оооо, ці ритуали! *кровожерний блиск очей".
Сьомий факт, технологічний: Стільсько колись було зв'язане з Дністром за допомогою спеціального 11-кілометрового каналу. О як!
А ще... А ще місцеві із задоволенням розкажуть, як саме проїхати до хорватських старожитностей. Знають!
Згадала. В відомого колекціонера з Роздолу, графа К.Лянцкоронського в колекції був жертовний стіл з Стільського. Ну і де він зараз?

Місця, схожі на Стільське (лише для мене, жодного наукового підгрунтя): Бакота, Більче-Золоте, Монастирок, Кармалюкова гора під Кам'янцем.

Новини: серпень 2011 р.

Львівська облрада в серпні 2011 року задумалась над створенням історико-археологічного заповідника на території Стільського городища. Дослідник Стільська Орест Корчинський взявся до жовтня створити проект заповідника. 

 



Фото з путівника М.Орловича
Фото з путівника М.Орловича
Ціле печерне місто!
Ціле печерне місто!
Жертовник. Круто
Жертовник. Круто
Норки? Житло!
Норки? Житло!
Самі придумайте підпис:)
Самі придумайте підпис:)
Може,було й так. Рис. Леоніда Ковриги
Може,було й так. Рис. Леоніда Ковриги
Сама такого не бачила. Фото з буклету
Сама такого не бачила. Фото з буклету

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник