Карта

Координати:  49°24′43″ пн. ш. 24°36′56″ сх. д. / 49.411944° пн. ш. 24.615556° сх. д.

Близько 8 тис. жителів. 

Що подивитись поруч: Чесники, Приозерне.

Райцентр на півночі Івано-Франківської області, на річці Гнила Липа, в 32 км. на захід від від Бережан.

За однією з версій, саме звідси походила Настя Лісовська (1505 – 1561 рр.), дружина Сулеймана Красивого, відома всім як Роксолана (за іншими даними, її батьківщиною були Чемерівці на Хмельниччині). В жовтні 1999 року на центральній площі міста було встановлено пам‘ятник українському секс-символові, прикрашений бронзовими птахами, біля якого молодята зараз покладають квіти. З монументом пов‘язано багато історій. Ще за радянських часів по школах і підприємствах не раз збирали гроші на пам‘ятник Настуні. Люди гроші здавали, а монумент все не зводили. Куди поділися зібрані населенням тисячі - досі ніхто не знає. Тривалий час рогатинців намагались переконати, що не пасує встановлювати пам'ятник султановій коханці, професори зі Львова закликали витратити краще кошти на церкву тощо.

До речі, після виходу на екрани серіалу про Роксолану мешканці Рогатина почули себе глибоко ображеними. Обурило галичан не виконання і не сценарій – обурило те, що жодної сцени фільму не було знято в їхньому місті. Знімали навіть в горах Карпат, до яких звідси не так вже й близько, а в самому місті, де ще збереглися пам‘ятки архітектури того ж таки XVI ст. не відзняли ні одного кадру.
Свою краянку в місті шанують. Скажімо, її іменем названо радіостудію місцевої птахофабрики “Рогатинська”. Це така іронія, хто не зрозумів. 

Перші письмові згадки про Рогатин датуються XII-XIV ст. Але ж історія - не зовсім точна наука, тому версій про часи з'яви міста існує кілька. Одні вчені твердять, що Рогатин – пізньосередньовічне місто, про яке згадують лише в пізніших документах. Може й так - але на території Рогатина до цього часу не проводили активних археологічних розкопок, які б підтвердили або спростували його давньоруське походження. Існує гіпотеза, що прото-Рогатином було місто Голодівка. Інші історики (в них як правило патріотизм трішки зашкалює) датують окремі рогатинські пам’ятки ХІІ-ХІІІ ст., опираючись не так на факти, як на власні переконання і віру в красу минувщини. Для цієї когорти оріфламою став напис, який знайшли у церкві Святого Духа:  слов’янськими цифрами там виведено “1184”. Деяким цього достатньо, аби вважати це датою спорудження храму. І що нам до реальності!

Рогатин належав до міст, зайнятих польським королем Казимиром у 1340 році. Як фортецю його згадують 1366 року в листуванні з польським королем.  

Як би там не було, можна майже впевнено датувати виникнення міста часами Галицько-Волинського князівства. В околицях приміського села Підгороддя розкопано декілька городищ X-ХІІІ ст. Там збереглися залишки валів, укріпленого дитинця, фундаменти церкви та сліди житлової забудови. 
У ХІІ-ХІІІ ст. Рогатином володіли русинські бояри Рогатинські. Після захоплення 1340 року галицьких земель Польщею Рогатин розбудовується на теперішній території. Починаючи з 1535 р. місто отримало низку привілеїв як “наше місто Рогатин”, тобто королівське. В буллі папи Боніфація IX перемиському єпископу від 15 травня 1390 року Рогатин уперше названо містом. У 1539 році Рогатин отримав дозвіл на будівництво ратуші та відкриття сукновальні, а прибутки від неї та від продажу горілки використовували на спорудження оборонних мурів. В'їзд і виїзд із міста захищали Львівська та Галицька брами, що стояли над ровами на валах, укріплених частоколом, а потім мурами. 
Після здобуття в 1415 році Магдебурзького права (з тим здобуттям магдебургії якась плутанина, кажу вам) місто вже не платило натуральну данину, міщани могли вільно вирубувати ліси і торгувати м’ясом. Рогатин розвивався як ремісничо-торговий та оборонний центр.

Родючі рогатинські ґрунти час від часу народжували неабияких людей. Брати Юрій та Іван Рогатинці (це на їхню честь у Львові назвали вулицю) належали до когорти провідних суспільно-політичних і культурно-просвітницьких українських діячів другої половини XVI ст. Чимало зусиль доклали вони, аби в 1589 році домогтися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут; допомогли відкрити при ньому школу; прислали зі Львова дяків-учителів. У Рогатині народилися громадські діячі та політики Стефан Качала, Омелян Огоновський, історик Ісидор Шараневич, письменники Сильвестр Яричевський і Володимир Масляк, оперні співаки Роман Любинецький і Марія Сабат-Свірська, композитор Борис Кудрик.

Поляки теж рогатинцями пишаються: звідси родом історик, географ та письменник Марцін Кромер (Marcin Kromer, 1512-1589) та знаменитий полеміст ієзуїт Петро Скарга (Piotr Skarga, 1536-1612). Були б галичани трішки толерантнішими, вже б давно в Рогатині була вулиця Скарги. Туди б відправляли у заслання всіх авторів листів до місцевої районки.