English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чесники

Фото Тараса Сімчука. Чесники

Фото Тараса Сімчука від 3 червня 2009 р. Не вберегли церкву. :(


Старовинна церква в Чесниках на Рогатинщині  Cześniki

Літо 2004 р. Так, мені пощастило побачити храм ще до руйнівної "реставрації" за 300 тис. гривень і до спустошення цінного барокового іконостасу церкви. Риштування у ній, кажуть, стоїть ще з 1991 року. Дуже, дуже символічно.


 Про те, як шкідливо боятися говорити з тубільцями

Карта

Координати: 49°23′32″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д.

Моя стаття про Чесники і Ко.

 Що подивитися поруч: Рогатин, Приозерне.

  

Вперше в це село поблизу Рогатина я потрапила ще у 2001 році. Звернули з траси біля вказівника. проїхали обіцянний кілометр, покрутилися біля нової православної Михайлівської церкви (ну як нової - чи то 1912 р., чи то 1879-ий), заїхали трошки далі, у центр села (магазини та школа не дали помилитись: центр був саме тут), виїхали на трасу, по дорозі обертаючись та все шукаючи очима потрібний храм - ніц. Все село ж видно добре, не дарма його колись Чашниками називали - як у чаші воно.  Храму не бачила. А знала про його вигляд ще з дитинства, завдяки альманаху "Сквозь века" за 1986 рік. (Мені здається, чи церква досить схожа з своєю ровесницею-посестрою з заліщанських Касперівців?) Біля церкви спитала якусь дитину, та сказала, що храм в селі один, я повірила. Поїхала звідти. Даремно.

Чесники. Chesnyky. Czesniki

Церква у Чесниках. Ще із дзвіницею. І світова війна

Що даремно, переконалася 25 липня 2004 року, коли після довгого соц-опитування селян (всього в опитуванні взяли участь: 4. 2 жінки та 2 чоловіка. Статистика) нарешті знайшла - з радісними зойками - те, що шукала. 
Отже, Михайлівська церква XIV сторіччя (селяни чомусь її вперто називають Вознесенською). Стара. А гарна!
Варто було проїхати все село, і ферму за ним, і футбольне поле... власне, там я Сергія і залишила, бо вже побачила мету свого маршруту - і понеслася повз гусині орди біля річки-калюжки, поки Сергій шукав такий-сякий місток через маленький потічок. Очікуючи на нього, я все так само підстрибувала від задоволення та вибирала ракурси для фотографування покраще. Можете не сумніватися: вони виявилися абсолютно такими ж, як і у всіх тих, хто фотографував цю споруду.
Заглядаючи у шпаринку для ключа (солідних розмірів, але й замки на дверях теж не маленькі висять), всередині побачила лише ремонтні причандалля та сірість. Іконостаса або немає, або його не видно за тими всіма драбинами (на фото нижче - фото Ігоря Скальського, і там за лісами видно іконостас. В мене ж все-таки дуже поганий зір. Щоправда, на теперішній час іконостас розграбований). Біля входу - лавиця, це робить двір більш обжитим та затишним. Дивувалась дорогою до церкви, що вози (в які коней запрягають), виявляється, теж мають номери.

Тоді, в 2004-му, так захопилася старенькою, що нічого іншого у селі просто не помічала. А воно було, те інше: фіґури Мадонни з колишнього панського двору та св. Антонія, дерев'яний хрест  братства тверезості і хрест на скасування панщини. Буде що дивитися наступного разу. 


В Г. Логвина про Михайлівську церкву сказано сухо та по-діловому:
"В плані тридільна, з прямокутною навою (5 на 6 м) і бабинцем (3,3 на 5,5 м), з п'ятистінним коротким вівтарем (3,6 на 5,4 м), орієнтованним довгою стороною перпендикулярно повздовжній осі будівлі. Храм перекритий трьома напівсферичними куполами без барабанів, але з світловими ліхтариками (висота до них 10 метрів). Бокові приміщення покриті скатним готновим дахом, а середнє має квадратовий при основі шатровий верхз двома заломами. В ХІХ сторіччі на північному та південному фасаді звели величезні контрфорси" (і це, як на мене, тільки прикрасило церкву - Блека).
Логвин писав, що храм всередині викликає затишне, але піднесенне враження. Висотно відкритий простір простих куполів підкреслюють вузенькі, низько розташовані хори біля західної стіни. Урочистий вигляд інтер'єру надає чотириярусний різний позолоченний іконостас з яскравим декоративним живописом (ХVIII ст.). Ніхто зараз його слова ані підтвердить, ані спростує: риштування в нутрощах стоять ще з 1991 р. Їх поставив якийсь палкий любитель архітектури і України, який намагався щось реставровувати самотужки і власним коштом. Звичайно, тоді йому це просто не дозволили. Зараз всередині -мотлох і - чомусь - радянська чавунна табличка про те, що храм - пам'ятка архітектури і охороняється державою. Вікна не засклені. Колись біля храму був сторож, та вже давно немає: цупити нічого, навіть старовинну ручку від дверей й ту вкрали ще у 2000 р. Три ікони зі старого іконостасу перенесли в новіший храм. Інші... А що інші?

А народ тим часом бавиться в легенди про розенкрейцерів


 Металочерепиця краще ґонту?

Перша світова війна.

Перша світова війна.

Моя крихітна стаття для журналу "Карпати" (червень-2008).

 

…Таких древніх храмів в Західній Україні — на пальцях перелічити можна. Майже сім століть історії — це не жарти. Тим більш цінною видається ця архаїчна церквиця на Яновому пагорбі в селі Чесники Рогатинського району Івано-Франківщини. Туристські групи сюди не возять. А от поодинчі туристи в село за кілька кілометрів від Рогатина по бережанській трасі навідуються, довго їдуть Чесниками, шукаючи пам’ятку, а потім прогнозовано ахають-охають, вражені автентикою і гармонією Михайлівської церкви.

 

Вона тридільна, як більшість наших православних храмів, маленька (нава 5 на 6 м, бабинець 3,3 на 5,5 м, короткий вівтар 3,6 на 5,4 м), якась по-домашньому затишна. Міцні контрфорси з’явилися вже в ХІХ столітті: вже тоді розуміли, що до старенької потрібно ставитися дбайливо, з повагою.

 

Храм позбавлений будь-яких архітектурних прикрас: чистісінька, майже не скаламучена архаїка. Лише плями низеньких (всього півтора метри!) дверей з віконцями над ними виділяються на світлих стінах. Простота стає монументальною, таке враження підсилює мур навколо. Біля святині трапляються "козацькі" (насправді - прості селянські) хрести та більш пізні поховання, серед них - похилена в скорботі жінка на надгробку А.Хржановського середини ХІХ ст.

 

Потрапити досередини щастило не кожному: храм недіючий, а в шпаринку від ключа (як добре, що старовинні ключі були просто гігантських розмірів!) видно лише дошки та шматок чотириярусного барочного іконостасу (XVIII cт.). Наприкінці 2007 року старий ґонтовий дах з церкви зняли. Замість нього планують встановити металочерепицю.

 Піднятий громадськістю шум заставив "реставраторів" кинути церкву як є - десь під старим ґонтом, десь під металочерепицею, десь під цератою... В червні 2009 р. маємо дах з ондуліну (конкретно цей матеріал називається "Джерард") та під лінійку відштукатурені стіни. Вигляд пам'ятки ДУЖЕ втратив. 


 Роман Афтаназі про Чесники і панський двір

Двір у Чесниках близько 1918 р. Фото з VIІ тому "Дій резиденцій на Кресах Речі Посполитої" Романа Афтаназі.

Двір у Чесниках близько 1918 р. Фото з VIІ тому "Дій резиденцій на Кресах Речі Посполитої" Романа Афтаназі.

Колись Чесники належали Казановським, які мали тут замок. Хто володів містевістю після них, не відомо. Перед 1840 р. село купив Аполінарій Станіслав Мальчевський (1800- близько 1870), депутат галицького сейму. У заповіті він залишив Чесники дітям своєї дружини від її першого шлюбу: Маріану і Марії Маневським. Марія стала дружиною Францішка Мілінського - і Чесники були її посагом. Мілінські і володіли поселенням аж до 1939 р. 

Ще до Аполінарія Мальчевського в селі був цікавий класицистичний двір з 1812 р. Перебудови 1863 та 1912 рр. сильно спотворили вигляд споруди. Первісний двір мав розмір 17 на 32 м, з портиком з колонами на головному фасаді (під час першої ж перебудови портик було зруйновано). Останні власники збили з фасаду також герб Мальчевських "Тернаву" - і облаштували власні "Вчеле" та "Одровонж". В 1914 р. до паркового фасаду додали терасу. В 1912 р. зникли колони й з західного фасаду палацика. Майже без зміни пережила всі будівельні пертурбації палацова їдальня. Біля їдальні була бібліотека, а далі, в кутовому приміщенні, канцелярія. 

В парадних кімнатах були в кутках кахлеві п'єци. а підлога була паркетною з кількох видів деревини. Орнамент видно на одній із світлин в галереї праворуч. В великому салоні були меблі у стилі Луї Філіпа і більш пізніх епох, криті оксамитом. Велике люстро мало позолочену раму з різьбою у вигляді виноградного листя та з гербовим картушем і гербом "Вчеле". Стіни салону прикрашли репродукції самих модних тогочасних польських картин, але були й оригінали: "Липи" А. Августиновича, скажімо, та кілька анонімних робіт. 

Меблі у їдальні були дубові, оббиті шкірою. На стінах висіло шість родинних портретів. В бібліотеці були дубові шафи, клубні крісла, стіл. Книгозбірка налічувала близько 5000 томів - переважно з історії, географії, геральдики, пам'яткознавства. На стінах - 42 зображення польського війська від часів Станіслава Августа і до січневого повстання. Двір також зберігав кілька східних килимів, столове срібло, порцеляна. 

Навколо палацику лежав ландшафтний парк з округлим газоном з боку під'їзду. Була широка грабова алея, ставки з містками, а серед господарських пріміщень неподалік від двору стояла класицистична стодола



Панорама села Чесники. 1917 р.

Панорама-1917


Cześniki Церква у Чесниках

Архівний вид


1980-ті. "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР"

"Памятники градостроительства и архитектуры УССР"


З альманаху "Крізь віки" (М. "Знание", 1986)

З альманаху "Крізь віки" (М. "Знание", 1986)


Cześniki chesnyky Чесники-2004

Вдруге в Чесниках. 2004 р.


Фото Ігоря Скальського. Церква у Чесниках
Фото Ігоря Скальського. Церква у Чесниках
Фото Ігоря Скальського. Церква у Чесниках

Фото від І.Скальського


Чесники. Було (фото А.Чекмарьова, 2007р.)

Було (фото А.Чекмарьова, 2007р.)


Чесники. Стало (Фото Т.Сімчука, 2009р.)

Стало (Фото Т.Сімчука, 2009р.)


Ондуліновий дах. Фото Т.Сімчука

Ондуліновий дах. Фото Т.Сімчука


Фото Тараса Сімчука. Надгробок Анджея Хржановьского (1826)

Надгробок Анджея Хржановьского (1826)


Бічний фасад панського будинку у Чесниках. Фото близько 1918 р.
Двір у Чесниках і став. Фото до 1939 р.
Амфілада кімнат у Чесниках. з праці Романа Афтаназі.
Фрагмент салону у дворі Мілінських. Чесники
Господарський будинок. Чесники

Двір у Чесниках


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник