Карта
Координати: 48°22′14″ пн. ш.26°26′45″ сх. д.
Близько 1,4 тис. жителів. Перша письмова згадка - 27 серпня 1436 р., коли молдавські господарі Іліяш та Штефан надали боярину Івашкові Баласиновичу та його братам Мікулу і Боді за їхню вірну службу"село на имя Круглик под Хотєнем".
За 16 км від Хотина.
Велике село in the middle of nowhere, серед ставків та яблуневих садів. Дорога сюди... Ну, ви знаєте, які у нас дороги поза трасами. У паспорті сільради зазначено, що Круглик пишається газифікацією, хоча цілком міг би і старою церквою. 200 років з гаком - для Хотинщини це солідно.
Церков у Круглику відразу дві - вони поруч, але не при дорозі. Не страшно - нову, муровану, п'ятиверху, видно буде здалеку.
Обидві Покровські, обидві православні, тільки різниця у віці у них - майже в 200 років. Старіша, крихітна дерев'яна церквиця, зведена з дубових колод на початку ХІХ ст. З датуванням плутанина: каталог дерев'яних церков України, укладений В. Слободяном, називає 1810 р., румунська вікіпедія - 1808 р., а місцева жителька говорила про 1807 р. Ось тут взагалі вказано 1803 р. Скромнюща, майже хатня, нічого зайвого. Бляха верхів на ній точно не нова - місцева жінка розповідала, що вона її, ту бляху, пам'ятає мінімум вже років як 30. Зате наподорожувалася церквиця вдосталь. За сільськими переказами, церкву бідному Круглику пожертвувало якесь з гірських сіл. Часта практика: коли в селі зводили нову церкву, стару продавали у менш заможні поселення. Цю нібито сплавили Прутом до Новоселиці, а далі вже везли кіньми.
Нову ж будували у 1994-2007 рр. Велетенська - особливо на контрасті зі старою. Московський патріархат. Шкода, що була зачинена - начебто там інтер'єр весь розписаний. Іконостас замовили в Румунії, заплативши за нього 10 тис. доларів. Не хотілося відставати від сусідів - румунські іконостаси також в пафосному храмі в Банченах та у жіночому монастирі в Боянах. Зробили навіть теплу підлогу.
Стара раніше стояла на тому місці, де зараз нова - її делікатно "посунули" у 2000 р., коли готували фундамент нової святині. Приїхало чотири крани, акуратно підняли стареньку - і перенесли. Вона хоч і пенсіонарка вже, та часом працює за фахом - у великі свята тут правлять. Нечасто, так, але правлять. В радянський час теж діяла.
Власне, саме з церквою пов'язана і сільська легенда, і навіть топоніміка. Начебто церква була тут першою спорудою - а вже потім навколо храму почали з'являтися хатки, та все кружечком, щоб поближче до святині. Звідси і назва Круглик.
Вікіпедія згадує інший переказ: за Середньовіччя, коли на наші землі раз по разу нападали турки, яничари вирізали всіх до одного жителів сусіднього села Башкани. Ті ж селян, котрі заховалися у церкві, що стояла віддаля від села, вижили - і пізніше залишилися тут, звели свої хати біля храму-рятівника.
Навіть день села з церквами пов'язаний - він на Покрову, 14 жовтня. Святкують на сільському стадіоні.
Православна церква згадана у документах за 1859 р., коли у цьому селі Хотинського повіту Бесарабської губернії мешкало 590 жителів. У 1886 р., коли Круглик вже належав до Австро-Угорщини, тут проживала 1081 людина. З 1898 р. у селі працювала школа, збудована на кошти предводителя дворянства Хотинського повіту П.М.Крупенського. У румунські часи (1930 р.) перепис зафіксував у Круглику 1487 чоловік.
В часи німецької окупації назва села була змінена на Кручени (Кручені). В радянський час у селі діяк колгосп "Більшовик". Кути села мають цікаві назви: Новоселиця (район, що з'явився у 1960-ті рр.), Башківці, Мотузянка, Кадіб та - чомусь - Корея.
Біля Круглика археологи дослідили кілька курганів та поселення трипільської культури, черняхівської культури і доби раннього заліза (ІІІ і І тис. років до н.е.), але я нічого не тямлю в археології і тому таким не дуже цікавлюся. А ще тут є джерело мінеральної води - Круглицької, звичайно.
