Хотинська фортеця - занадто знакове місце для української історії та радянсько-українського кінематографу, щоб неприсвятити цій фотогенічній красуні ще одну окрему сторінку. Цього разу - архівну, зі старими зображеннями.

Нижче ви побачите фотографії кінця ХІХ - початку ХХ століть (тут що найцікавіше - наявність/відсутність дахів на баштатх, мінарет, який любесенько стояв собі біля найкращого виду на фортецю, аж поки радянські солдати не підірвали цю ворожу ідеологічну штуку в 1940 році (в 2005 році проводилися археологічні дослідження решток пам'ятки, в планах Хотинського історико-архітектурного заповідника відновити споруду. Побачимо), зачудовані екскурсанти в сюртуках і довгих спідницях, атмосфера популярного екскурсійного об'єкту - вже навіть тоді.

 Ось фото відомого кам'янецького фотографа і краєзнавця Міхала Грейма (на сайті є чимало його робіт: ось Зіньків, ось Збриж, ось Летичів, ось Жванець, ось Пилява...). Його роботи мають настільки своєрідний почерк, що переплутати їх з чужими світлинами просто неможливо: це завжди стилізація під ніч, завжди на злегка прикритому пеньюаром хмар небі - повний місяць, зображені завжди старі і цікаві споруди краю.

Замок на фото названо турецьким, що вірно лише частково: за панування Порти найбільше розбудовувалась територія фортеці + виникли міцні земляно-муровані укріплення Нової фортеці, зведеної за проектами французьких військових інженерів в 1718 р. Хоча в нас, на Поділлі (а Поділля дивиться на Хотинську фортецю з іншого берега Дністра) туркам приписують багато споруд - така вже особливість історичної, істеричної пам'яті народу.

Тут, під цими стінами, в 1621 році козаки Сагайдачного і солдати гетьмана Ходкевича зупинили турецьку навалу, що могла поглинути Європу. Тут увінчав себе бойовою славою в 1673 році звитяжний Ян Собєський. Природно, що саме для польських художників-баталістів Хотинська твердиня стала однією з улюблених тем.

Картин, що зображають битви під Хотином, існує безліч. На деяких з них замок важко пізнати - і справа не в тому, що на передньому плані гинуть коні і люди, а позаду них все вкрито димом згарищ. Просто добиратися в такий далекий ведмежий кут, яким було це прикордонне містечко довгі століття, з Варшави чи Кракова було не так і просто. Тому зображення фортеці часом страждають від  умовностей: це УМОВНА фортеця, перед якою віддають життя УМОВНІ солдати.

До речі, і сучасні кінематографісти також використовують схожий прийом: в травні-червні 2006р. Хотинська фортеця зіграла нову роль, на цей раз не англійського чи там казкового замку, не Ла Рошелі і не форпосту гайдуків, а... Дубенської твердині (хоча замок в Дубному зберігся досить пристойно). Мосфільмівці з студії "Арк-фільм" екранізували на Буковині "Тараса Бульбу" (в ролі Тараса - Богдан Ступка, його дружину гратиме Ада Роговцева, Остапа - Гоша Куценко, Андрія - Ігор Петренко, панночку - М. Александрова).