Якщо прямувати до фортеці з центру міста, на перетині вулиць Свято-Покровської та Рєпіна побачимо мурований куб під незвичної форми дахом. Стіни старовинної — це відразу зрозуміло — споруди вкриває орнамент з червоної цегли. Це митниця (XVII-XVIII), що пам’ятає турецькі каравани і російських офіцерів-декабристів, шумні ярмарки, куди приїжджали селяни з Буковини й Молдови, і Хотинське повстання 1919 року. Та й що за прикордонне місто без митниці? А Хотин майже завжди стояв на кордоні: слов’янських князівських вотчин (Теребовельського і Галицько-Волинського в ХІ ст.), Молдавського князівства (з середини XIV ст.), Туреччини (з 1712 р.), Російської імперії (з 1812 р.) чи Румунії (у 1918-1940 рр.).
Хотин тому й Хотин, що його всі завжди хотіли. Митниця в такому бажаному місці згадана ще в акті молдавського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 р.
(...)
Не треба лінуватися — якщо обійти фортецю з усіх боків, можна зробити кілька вдалих світлин з небанальними ракурсами. В спеку Дністер видаватиметься порятунком, та майте на увазі: дно біля фортеці кам’янисте і непривітне. Взимку ж річка вкрита чорними точками рибалок: кажуть, тут гарний кльов.
Крім фортеці і вже згаданої митниці, в містечку можна оглянути старий єврейський цвинтар поблизу об’їздної дороги, скромну церкву старовірів-липованів, ошатний Будинок культури школярів. Остання споруда, зведена як міський театр в 1934 р. в стилі нео-бринковяну (румунський варіант Відродження) дивом пережила Другу світову: 20 квітня 1942 року, коли у ній зібралися на святкування німецькі офіцери з всієї околиці, радянські партизани спробували підірвати будівлю. Якщо прогулятися від монументу на честь Хотинського повстання 1919 р. тихою зеленою вулицею Незалежності до колишнього театру, трапиться ще кілька цікавинок: як-от конструктивістська міськрада, адміністративні спорууди ХІХ ст. чи колишній палац Шабельмана (кінець ХІХ ст., зараз райвідділок міліції).
Раніше туристи в Хотин приїжджали помилуватися замком, а на ночівлю зупинялися в Кам’янці-Подільському (до нього 24 км) чи Чернівцях (менше 60 км). За останні два-три роки до існуючих в місті готелів «Олімп» (вул. Олімпійська, 75, тел.: (03731) 21361) та «Дністер» (вул. О.Кобилянської, 1) додався новий — «Хотин» — в центрі, поблизу супермаркету і ресторану «Дністер» (вартість двохмістного номеру 160 грн влітку 2008 р.).
Через дорогу від нового готелю - сіра споруда міської спортшколи, в минулому римо-католицький костел (кінець ХІХ ст.). Не вірите — зайдіть у внутрішній дворик і здивуйтеся вцілілій апсиді храму, або послухайте місцевих жителів, які обов’язково розкажуть, як кілька років тому у вікні школи-костелу начебто з’явився образ Богоматері.
Біля Покровської церкви (1868 р.) в міському парку працює краєзнавчий музей (в колишній споруді притчу, 1868). Невелика єврейська громада Хотина кілька років тому відкрила скромну синагогу. Ось, здається, і всі архітектурні цікавинки міста.
