Карта
Координати: 48°20′24″ пн. ш.26°20′01″ сх. д.
Менше як 1 тис. жителів. Перша письмова згадка - 1642 р. День села - 9 серпня.
До старих церков (вони переважно дерев'яні) у Новоселицькому районі потрібно підходити навшпиньках, ховаючи фотоапарат десь під курткою чи в сумці. Села тут настільки нелякані туристами, що у будь-кому з фотоапаратом народ відразу вбачає злодія, ворожого розвідника і просто бяку.
Крім того, церковні подвір'я тут цілком собі можуть бути зачинені.
Саме так і було з Довжком. Тому всі кадри - отакі от страшненькі, через паркан або здалеку.
Часта історія: біля старої і вже тісної дерев'яної церкви вже за часів незалежності зводять більшу, неоковирнішу, муровану. В Довжку все саме так. Стара церква Івана Богослова зведена в 1891 р. на гроші Григорія Мандалиса. Нову будували у 1992-1997 рр. Поруч з храмами зберігся хрест румунських часів на честь воїнів, котрі пішли на війну.
Стара таки невелика, тут не посперечаєшся. Як і з тим фактом, що вже навіть на око видно, що валиться, немолода. косметично-патріотичний ремонт ґанку, розфарбування його у жовто-блакитні кольори справу кардинально не змінив.
Колись Довжок називався Фундоя. Народ приписує цю назву імені якогось багатого турка, який мав багато рабів, для котрих і набудував тут будинків та наказав викопати колодязь. Ту глибоку - 255555 метрів! - криницю довго ще звали "Турецькою". Турка звали дивно - Фундоян (або навіть Фундо-Ян, і не питайте мене нічого про це ім'я, в легенд своя правда). Є переказ-конкурент: начебто тут колись оселилися переселенці з того Довжка, що в нас під Кам'янцем. Начебто тут навіть прізвища схожі з нашими подільськими.
Буковина справді довго була під османами, а турки завжди з пієтетом ставилися до води і криниць. Обмуровані криниці і водопої багатьох сіл на Чернівеччині мають багатовікову історію, яка часто починається таки з турків.
Довжок складається з семи кутів: Центр, Гора, Панський кут, Козячий кут, Імаш, Долина, Фундоя. Колись у Довжку було багато млинів: один водяний, два парових і три вітряки,
