English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Зборів: історія міста
Найсимпатичніший ракурс на Зборів.

Найсимпатичніший ракурс на Зборів. Літо-2009.


Відтворення знаменитої Зборівської битви

Відтворення знаменитої Зборівської битви українськими, польськими і білоруськими реконструкторами. 15 серпня 2009 р.


Тут в нас архівні види Зборова.

Карта

Координати: 49°39′42″ пн. ш. 25°08′43″ сх. д.

 

Ліси, пагорби, дикі місця навколо, одначе, вже в середині XV століття документи фіксують появу на цій землі поселень то Кізліва і Тавріва в 1465 р., то Погрібців у 1494 р. Десь тоді з'явився й Зборів. Впевнено в документах він фігурує аж під 1642 р., коли власником його став Яків (Якуб) Собєський, батько майбутнього короля Яна ІІІ. До зеніту своєї слави поселенню лишалося всього сім років...

Яків Собєський людиною був заможною, тож купив не лише Зборів - Зборів лише входив до придбаного золочівського ключа - від Золочева до Озірної. Саме за Собєського (Собеського - як завгодно) Зборів з села перетворився на місто, тут почалося ярмаркове торгове життя, активно йшло будівництво, а міщани були звільнені на певний час від податків. Пізніше з'явилися церква й костел, а місто обросло укріпленнями - куди ж без них.

Фігура на роздоріжжі (з 1879 р.). Зборів
Фігура на роздоріжжі (з 1879 р.). Зборів

 

Від зовнішніх ворогів оборона була, а від внутрішніх колотнеч таку й дотепер не придумали. Коли Україна спалахнула Хмельниччиною, ватага з двох десятків зборівчан так козацькими подіями розхвилювалася, що від емоцій напала на костел, пограбувала храмове срібло й ризи, а заодно й шляхетське добро, яке нерозумна шляхта зберігала в костелі. Після срібла взялися за людей, багатьом дісталося, а двірського писаря навіть вбили. Писаря ж за що? Люмпени якось завжди письменних недолюблювали...  

Коли повз Зборів проїжджав Тиміш Хмельниченко, міщани дали йому 10 талерів "поклону". Хабар-не хабар, та козаки все-таки забрали з собою всіх міських коней. Не допоміг "поклон".

А потім й гірше було: війна забрала з містечка всі соки, спустошила його пожежею. Документи того часу фіксують: у Зборові та передмістях було 160 порожніх домів. Втекло населення, в лісах поховалося.

1649 р. прославив Зборів на всю Європу: тут Богдан Хмельницький розгромив польське військо. Після битви гетьман подався на схід, а легенди стверджують, що за Богданом пішло не все військо - деякі залишилися в цих місцях, заснували нові села. Поляки теж не відразу покинули Зборів - ще кілька днів вони збирали з поля тіла загиблих, а потім ховали їх в навколишніх полях. Кам'яні хрести на таких могилах стояв колись біля Млинівців, Кудобинців, на схід від самого Зборова. До цього часу нібито збереглися поховання біля Озірної та Мшаної.  

Хмельницький ще раз відвідав Зборів - сталося це у 1651 р. Тоді гетьман таборував під містом понад тиждень, чекав на поляків, а щоб час даремно не гаяти, вирішував важливі справи: послів до Москви відсилав, видавав універсали для монастирів Чернігівщини тощо. "Табір" - звучить досить суворо, а між тим разом з гетьманом під Зборовим проживав грецький митрополит Костянтин Йосип, який відправляв для війська богослужіння. Далі шлях Хмельницького лежав на Пляшеву, де під Берестечком його військо й зазнало жахливого розгрому.

Зборівська битва, відтворення 2009 р.

 

І в третій раз Богдан йшов повз Зборів - це було в 1655 р. Тоді через місто проходили козаки поручника Недрейовського Волошина та московський полк, але за дисципліною цього разу слідкували суворо, всякого, хто порушував заборону на грабунок, саджали під арешт в одну з міських господ. Під костелом про всяк випадок поставили сторожу: мало що там козакам в голову зайде...

На зворотньому шляху зі Львова в тому ж таки 1655 р. під Зборовим через чутки про знищення татарським ханом Наддніпрянщини відбувся наступ орди на українсько-московську армію. Під час колотнечі загинуло кілька московських старшин, ще декілька потрапило в полон.

 

Коли в Галичину в 1667 р. прийшли турки - як союзники гетьмана П.Дорошенка, до речі, - зборівчани самі відчинили османам брами. Турки з Зборів взяли і спалили. І сусідні села за компанію. В огні горіло місто - і попіл лишався від зборівських привілеїв. Без "бомаги" піди доведи, що до чого... Нові привілеї Зборів отримає з рук Яна ІІІ Собєського в 1689 р. Міщан на десятиліття звільняли від податків, їм дозволялося брати дерево з золочівських лісів на відбудову міста. Поселення знову укріпили: викопали рови, поставили паркани. Працювали над цим не лише міщани, а й селяни з навколишніх сіл, які в разі військової небезпеки шукали захисту саме за міськими мурами.

Правда, міщани, хай і без податків, все одно не жирували: в їхніх обов'язках було насипати греблю та слідкувати за нею, в час жнив вони мали відробити чотири дні, а ще возили панську рибу до Львова власними підводами. Хоча при зборівському дворі були власні гуральня і бровар, міщани мали право амі варити пиво і виготовляти горілку для весіль і в празники. Діяли ремісничі цехи, приміром, кушнірсько-кравецький. Двічі на тиждень, по неділях і четвергах, відбувалися ярмарки.

 

До речі, ще один гетьман ходив попід Зборів з військом - це був Іван Мазепа в серпні 1705 р.  


 Пам'ятки міста

Преображенська церква у Зборові.

В 1740 р. онука Яна ІІІ Марія Кароліна де Буйон продала золочівський ключ разом зі Зборовим князю Михайлу Казимиру Радзивілу. Той підтвердив зборівські привілеї у 1743 р. У 1759 р. власником міста став Антон Бельський.

З першим розділом Польщі життя Зборова трохи змінилося. В 1786 р. почалося будівництво дороги, т.з. "цісарського гостинця": купці вже могли не лякатися розмоклих від болота доріг, і це був плюс. Начебто селяни бунтували проти будівництва гостинця. Австрійський імператор Франц ІІ в 1798 р. надав Зборову права на ярмарки на св. Івана, Преображення, Воздвиження і 31 грудня (Сильвестра). Місто зростало.

 

Час поговорити про архітектурні пам'ятки Зборова. На початок XVIII ст. в місті було дві парафії - "горішня" при храмі Преображення і "долішня" при церкві Різдва Богородиці.  

Преображенська церква була зведена в 1710 р. на кошти міщан. Первісний храм був з дерева, чималих розмірів, трьохверхий.  Навколо храму був цвинтар, оточений парканом. Відомо, що в церквібув гарний іконостас, багато срібних і золочених чаш тощо. В 1755 р. до цього храму було перенесено "чудотворну" ікону Христа з дому пароха Олексія Левицького. В 1798 р. стараннями пароха Степана Зарудського зведено існуючу нині муровану Преображенську церкву, при якій діяло братство. На цвинтарі (гм) стояла школа.

Інша церква, що стояла біля костелу і присвячувалася Різдву Богородиці, не збереглася. Записи 1781 р. ще фіксують цей храм, але пізніше його було продано до Цецови (село Зборівського району), де вона згоріла на початку ХХ ст.

"Сокіл" і казарми у Зборові.

 

Первісний костел у Зборові був дерев'яний. Мурований храм зведено у 1748-1755 рр. В храмі начебто зберігається ікона XVII ст., яка була власністю Яна ІІІ Собєського, портрети пароха Валентина Чеховича (17440, фундатора костелу Олександра Седлінського (помер у 1759 р.) і архієпископа Вацлава Сєраковського. При костелі раніше діяв шпиталь для старих людей, заснований начебто ще в 1624 р. (це дивно, бо раніше за першу згадку про місто). Ще один дім для старців було зведено в 1727 р.

 

З опису міста 1787 р. відомо, що Зборів тоді оточували вали і паркани, а ще була брама неподалік божниці. На той час в місті був ринок і три передмістя: Завальне, Золочівське і Куклинці. Окрім трьох згаданих храмів у місті був панський двір, аустерія, іудеї тримали аж 40 заїжджих дворів і вісім винниць, діяли млин, іудейська лазня і пошта.

 

ХІХ століття принесло місту початок занепаду, котрий, здається, продовжується й зараз. Сьогоднішній Зборів - мила, але провінція. Якийсь подорожній вже в 1823 р. жалівся, що в Зборові й пообідати ніде, в продажі були лише овочі, квасне вино і якийсь "тонкий" вишняк. Пожежа 1824 р. тільки пришвидшила занепад. Станом на 1830 р. в місті було лише 30 мурованих споруд. Всі інші будинки були простими ліплянками з хворосту.

Пожежі взагалі частенько дошкуляли Зборову: в 1649, 1667, 1865, 1890, 1916, 1917, 1944 рр.

В 1875 р. цим тереном пройшла залізниця. Зборову мати власну станцію завадив чималий став - тож станцію отримали Млинівці. В кінці ХІХ ст. при гостинцю на місці дубового лісу звели військові казарми-бараки для 4 полку драгунів, а пізніше там квартирував 13 полк уланів. Казарми вважалися одними з найкращих в Галичині: тут був водогін, гімнастична зала, тир тощо. В часи Першої світової війни дахи казарм росіяни розібрали на побудову мостів через Стрипу, а стіни вже потім довершили руйнувати місцеві жителі. Не зберігся й велетенський, чи не найбільший у краї паровий млин на ставі: він згорів у 1909 р.  

 

В Зборові зберігся цвинтар часів Першої світової війни. Ратушу розібрали в 1974 р..: це була досить скромна одноповерхова споруда з годинниковою баштою. Годинник відправили на сучасну адміністративну споруду, де він дотепер і знаходиться: от і вийшла недо-ратуша. Тоді ж, в 1970-х,  розібрали й дзвіницю Преображенської церкви.




Урочище Білий Берег і нова церква.

Урочище Білий Берег і нова церква.


Панорама Зборова від львівської траси.

Панорама Зборова від львівської траси.


Дерев'яна церква в урочищі Білий Берег.
Wooden church in Zboriv, Ukraine

Дерев'яна церква в урочищі Білий Берег.


Музей Зборівської битви.

Музей Зборівської битви.


Відтворення знаменитої Зборівської битви
Відтворення знаменитої Зборівської битви
Відтворення знаменитої Зборівської битви

Відтворення знаменитої Зборівської битви


Пам'ятник Тарасу Шевченку в Зборові

Пам'ятник Тарасу Шевченку.


Monument to the battle of Zboriv

Цього ще немає.


Гідропарк у Зборові.

Тут навіть гідропарк є. Правда, скромний.


Напис на фігурі у Зборові.

Напис на фігурі у Зборові.


Зборів, типу ратуша.

Від справжньої ратуші, розібраної в 1970-х, тут лише годинник.


Меморіальний косплекс біля гідропарку.

Меморіальний косплекс біля гідропарку.


Цікавий хрест-фігура на одному з дворів.

Цікавий хрест-фігура на одному з дворів.


Колишня синагога?

Колишня синагога?


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник